Поради

<span style="display: block;  margin-top: 1rem;  margin-bottom: 1rem;  padding: 1rem;  background-color: rgb(234, 234, 234);">«Більше знань — менше страху» — це серія про досвід українців у формуванні стійкості: про вміння реагувати на кібератаки та відключення електроенергії, про організацію евакуації та надання допомоги, а також збереження психічної рівноваги під час війни. Поки армії світу аналізують тактику українських збройних сил, ми придивляємося до уроків, які дає суспільство. Адже це про побудову безпечного майбутнього. Серія створюється у співпраці зі стратегічним партнером — Фондом PZU

Щохвилини у світі хтось потребує допомоги — і часто долю потерпілого вирішують не медики, а звичайні люди, які опинилися поруч. Вчасно накладений турнікет, прямий тиск на рану чи навіть правильно підібрані слова — іноді цього достатньо, щоб врятувати. Які навички обов’язкові для кожного цивільного? Як не зашкодити? І які стандарти НАТО спростував досвід війни в Україні?

Помилки, що коштують життя

Наталія Жуковська: Які базові навички з домедичної допомоги має знати кожен на випадок надзвичайної ситуації?

Сава Чуйков: Якщо говорити про навички, то немає якогось «мінімуму». Є обставини, які трапляються найчастіше — наприклад, ДТП або зупинка серця. Є більш складні — скажімо, похід у гори, де хтось зірвався зі схилу й отримав важкі травми. Якщо поруч є люди, які знають, як діяти, вони можуть врятувати життя. Тож що більше ви знаєте — то краще.

Якщо ж говорити конкретно, мінімальний набір життєво важливих навичок такий:

·    Зупинка кровотечі — уміти накладати турнікет, робити прямий тиск на рану, користуватися бинтами для тампонування і  пов’язками.

·    Розпізнавання критичних станів — втрати свідомості, інсульту, серцевого нападу, судомних нападів. 

·    Серцево-легенева реанімація (СЛР) — базовий навик, який реально рятує життя.

Також важливо вміти забезпечити людині без свідомості прохідність дихальних шляхів, перевернувши її на бік. Знати, як користуватися автоматичним зовнішнім дефібрилятором (АЗД) і проводити штучну вентиляцію легень. Навіть найпростіший дихальний мішок за 300-500 гривень (близько 30 злотих) варто мати в автомобілі чи офісі. 

Сьогодні кожна людина має знати бодай основи тактичної медицини. Вміти асистувати медикам, рятувальникам чи поліцейським під час вибухів, терактів, аварій, пожеж, ДТП з великою кількістю постраждалих. Бо медиків і рятувальників не вистачає у жодній країні. Натомість люди поруч часто мають сили допомогти, але не мають для цього знань. І через це або бездіяльні, або навіть заважають фахівцям, бо панікують. 

— Які найпоширеніші помилки допускають люди, коли намагаються надати допомогу пораненим?

— Основні помилки: не навчатися взагалі; думати, що прочитати в інтернеті — це те саме, що пройти тренінг; пройти один курс у житті і вважати, що цього достатньо.

А ще — неякісне навчання або «інструктори» без компетенції, які поширюють міфи. Серед цивільних це трапляється рідше, а от у військових, на жаль, були фатальні наслідки через неправильні дії. Найпоширеніший міф — що турнікет треба періодично послаблювати, «щоб відновити кровообіг». Це радянський пережиток, який уже коштував життів. Щоразу, коли людина так робить, поранений втрачає ще трохи крові, а іноді ті 200 мл стають вирішальними.

— Тобто якщо людина не впевнена, що робити, — краще взагалі не чіпати постраждалого?

— Не зовсім так. Не можна просто стояти осторонь. Якщо ви не знаєте, як надати допомогу фізично, зробіть те, що можете: викличте медиків, забезпечте безпеку місця події, зупиніть рух, покличте інших, знайдіть аптечку, заспокойте людину. Навіть це — вже допомога. Найгірше — коли ніхто нічого не робить, байдужість. 

— В Італії український військовий у відпустці побачив пораненого хлопця і наклав джгут. В яких випадках життя може знадобитися ця навичка?

— Уміння накласти джгут може врятувати не тільки на війні, а й у мирному житті. Таких випадків дуже багато

Історія з Італії показова.

Є три основні ситуації, коли накладання турнікета — життєво необхідне:

1. Масивна кровотеча з кінцівки, коли кров буквально б’є струменем або просочується настільки швидко, що бинт чи серветка миттєво промокають.

2. Відрив або частковий відрив кінцівки — тут не можна втрачати час, одразу потрібно ставити турнікет.

3. Турнікет має стояти на 5-8 см вище рани, але ніколи на суглобі. Затягуємо до повної зупинки кровотечі — доки не перестане просочуватися кров. Після цього фіксуємо час накладання (можна написати маркером на шкірі, пов’язці або прямо на самому турнікеті).

— Як правильно зупинити кровотечу, якщо немає спеціальних турнікетів?

— Турнікет коштує близько 30 доларів, і я не розумію, чому люди часто питають, як зробити турнікет власноруч. Це ж річ, яка реально рятує життя.

Якщо ж турнікета немає — не можна імпровізувати! Масивну кровотечу часом реально зупинити прямим тиском руки. Це як зі шлангом на городі — якщо ви його придавите, вода перестає текти. Так само й тут: натиснути, але знати де, як і в якому напрямку тиснути.

Другий метод — тампонування рани. Берете бинт або навіть шматок тканини й поступово, шар за шаром, заповнюєте поранення, створюючи всередині тиск. Потім фіксуєте зверху бинтом чи футболкою, і цього в багатьох випадках може бути достатньо. Стерильність тут не головна — головне зупинити кров. Використовуйте одяг — свій чи потерпілого. 

— Декілька місяців тому стала відома історія українського полоненого, якому росіяни перерізали горло, але він перемотав його і вижив. Що саме він зробив, що йому це вдалося?

— Не бачив, що саме робив той чоловік, але загальні принципи у разі поранення шиї такі:

1. Контроль кровотечі — перше завдання. Якщо великі судини не зачеплені й кровотеча відносно контрольована, можна:

здійснити прямий тиск на рану (марлева/чиста тканина, притиснути долонею);

якщо доступно — затампонувати  рану гемостатичним бинтом або хоча би марлею і притиснути;

турнікет на шиї не застосовують — небезпечно. Для шиї — саме прямий тиск і тампонування.

2. Не витягувати чужорідні предмети, якщо вони в рані — фіксуйте їх на місці і притискайте довкола, щоб зменшити кровотечу. Видалення може викликати сильнішу кровотечу.

3. Слідкувати за диханням: якщо воно ускладнене (задуха, хрипи, кров у роті), треба:

звільнити дихальні шляхи (прибрати кров, блювотні маси);

посадити/покласти людину напівсидячи, якщо вона при свідомості і це не заважає контролю кровотечі;

якщо людина непритомна — поставити в бічне стабільне положення  або забезпечити прохідність дихальних шляхів і бути готовим до реанімації.

4. Якщо рана наскрізна і трахея пошкоджена — це вже надзвичайно складна ситуація. 

5. Психологічний бік: за можливості треба заспокоювати постраждалого, підтримувати його, бо паніка погіршує стан.

6. Не робити речей, у яких ви не впевнені: наприклад, не намагайтеся «виймати» язик чи засунути сторонні предмети в рот; не робіть ніяких  хірургічних маніпуляцій без навичок.

Аптечка нового часу

— Як діяти, якщо людина непритомна, але дихає — які кроки допоможуть зберегти їй життя?

— Перше — покликати на допомогу і викликати швидку.

Друге — перевернути людину на бік, щоб забезпечити прохідність дихальних шляхів.

Третє — відсунути підборіддя від грудної клітки, щоб дихальні шляхи залишалися відкритими. Людина має лежати боком, голова трохи закинута назад.

Постійно контролювати стан людини. Якщо він змінюється — одразу повідомити диспетчера швидкої, це може бути критично важливо.

Бризкати водою, обмахувати, давати щось нюхати — це ритуали, які не допомагають. 

— Як швидко вирішити, кого рятувати спершу, якщо поранених декілька?

— Це дуже складно. Існує поняття сортування поранених — цьому вчать професіоналів. Для цивільної ж людини правила такі:

• Надавайте допомогу тим, хто ближче — якщо їхній стан приблизно однаковий. 
• Починайте з тих, у кого є явні загрози для життя: масивна кровотеча, великий крововилив, відсутність дихання тощо. І ще важливий момент: 

Часто люди допомагають тим, хто голосніше кричить, але це оманливий індикатор

Найсерйозніші поранення (масивні  кровотечі, тяжкі черепно-мозкові травми) можуть робити постраждалого слабким і мовчазним — він може не подати голосу. Тому не покладайтесь тільки на крик — дивіться на ознаки кровотечі, свідомість, дихання. 

— Що має бути в аптечці вдома і в автівці сучасної людини, чого раніше, до війни, там не було?

— Я порадив би, щоб цивільна аптечка включала елементи, які раніше були характерні для військових аптечок. Обов’язково мають бути засоби для зупинки кровотечі

У мінімальному наборі — гемостатичні бинти, бандажі, бинти звичайні й еластичні. Ідеально — наявність турнікетів. Що більше — то краще, але щонайменше один-два. 

Також потрібні: ножиці (щоб розрізати одяг чи бинти), одноразові рукавички, маркер (щоб позначати час накладення турнікета або записувати важливу інформацію), термоковдра.

Якщо говоримо про автомобільну аптечку — додатково бажано мати:

• засоби для іммобілізації переломів (шини), можливо — мʼякі ноші;
• жилети світловідбиваючі (бажано декілька);
• кілька джерел освітлення — ліхтарики або хімічне світло;
• вогнегасник(и) — при цьому маленький аерозольний балончик часто недостатній; бажано мати більш потужний вогнегасник. Не купуйте вогнегасники щоб зекономити гроші і місце. Придбайте щонайменше 3-кілограмовий або декілька 1-2 кілограмових.

«Навчіться говорити з потерпілим — це теж рятує»

— Як заспокоювати людину, якій надаєш допомогу, щоб вона не заважала працювати й не панікувала?

— Це окрема навичка, якій треба вчитися. Один з практичних підходів — використати методи, які застосовують при гострій стресовій реакції. Коротко — працюємо дуже простими, чіткими фразами, щоб переключити увагу мозку й викликати конкретну реакцію.

Кроки, які допомагають:

1. Зверніться до людини по імені або позивному (наприклад: «Іване», «Ольго»).

2. Коротко опишіть, що сталося: «Ми тут, сталася така-то ситуація».

3. Поставте просте, контрольне питання: «Ти мене розумієш?» або «Як тебе звати?» — щоб отримати реакцію.

4. Дайте людині просте завдання — щось виконати руками: «Тримай ліхтарик», «Принеси драбину», «Поклич, будь ласка, Петю». Це мобілізує тіло і відволікає від паніки, плюс віддаляє людину від безпосередньої зони, де вона може заважати.

5. Якщо є можливість, делегуйте заспокійливу роль спокійній людині або іншому рятувальнику — краще, коли хтось один постійно супроводжує постраждалого, контролює його стан і за потреби допомагає.

Робіть це коректно й поважно — не грубіть і не «відштовхуйте» людину, бо це може викликати агресію або посилити стрес.

— З вашої практики — були випадки, коли базові навички домедичної допомоги реально врятували життя?

— Так. Нещодавно була ситуація в метро: жінка почала задихатися через сторонній предмет у горлі. Моя учениця підбігла й видалила шматок їжі — людина змогла дихати. Є багато випадків з військовими, коли прості навички — контроль кровотечі, накладання турнікетів — рятували. 

Якщо ви вмієте одягнути шкарпетку, то, найвірогідніше, зможете опанувати ці навички. 

Уроки війни для світу 

— Правила домедичної допомоги, яких ви навчаєте — це протоколи, написані американцями?

— Вже не зовсім. Сьогодні протоколи оновлюються, адаптуються і враховують практику й досвід різних країн. Українські реалії внесли свої корективи. Українці додають практичні напрацювання з бойового досвіду та цивільної медицини до загальносвітових рекомендацій. Одна з найважливіших — ми підняли важливість питання переливання крові на якомога ранніх етапах.

Українці показали, що не тільки медики, а й бійці повинні бути навчені переміщенню постраждалих, накладенню турнікетів і конверсіям

Ще один важливий момент — увага до черепно‑мозкових травм (ЧМТ). Ніхто в Європі чи США не мав стільки поранених з ЧМТ, як українці. Це підтвердило необхідність окремої уваги до контузій і важких ЧМТ та раннього застосування кисню для таких поранених.

Українці також розробили й популяризували деякі ефективні засоби, наприклад вузловий турнікет «Шлях», турнікет «СІЧ», які визнані дуже дієвими, і на це вже звертають увагу комітети, що пишуть рекомендації. Це важливий внесок у світову практику.

— Які головні уроки української тактичної медицини можуть бути корисними, зокрема, в Польщі?

— Уроків багато, і вони корисні для будь‑якої країни, яка опиниться в умовах війни. Ось головні з них:

1. Евакуація «за годину» — міф у реальних бойових умовах.

Система НАТО спирається на швидку евакуацію — гелікоптерами, літаками або мобільним транспортом. В реальності евакуація може займати не одну годину, а кілька годин, днів або навіть тижнів. Це треба враховувати у плануванні.

2. Критична нестача медичного персоналу — треба перекваліфіковувати цивільних. Потрібно готувати «молодший медичний персонал» — людей без профільної медичної освіти, які можуть виконувати роль санітарів, медсестер‑помічників тощо. Професійних медиків буде замало.

3. Навчання має бути максимально спрощеним і прискореним.

Умови диктують: якщо інші готують медиків місяцями чи роками, нам часто доводиться робити це за дні чи тижні. Матеріал потрібно стискати до найважливішого — практичні алгоритми, прості дії, багато практики.

4. Транспорт буде часто недоступний — багато евакуацій буде «на ногах», власними силами. Потрібна підготовка до носіння і базової евакуації без спецтранспорту.

5. Дрони й наземні роботизовані комплекси — ключ до доставки й евакуації.

Так, дрони вже доставляють медичні матеріали: кров, ноші, засоби для догляду за пораненими.

6. Гнучкість евакуаційного транспорту — мультифункціональність.

Часто транспорт везе в боєприпаси, і бійців, і поранених. Тому техніка має бути адаптована: місця для поранених, маскування, бронювання, системи РЕБ, під прикриттям дронів тощо.

7. Маскування й розподіл медичних потужностей.

Не можна концентрувати великий госпіталь або багато медперсоналу в одному місці. Пункти повинні бути заховані під землею, в бліндажах чи підвалах — відкриті, явні медичні об’єкти майже одразу піддаються атаці.

8. Маскування медичного транспорту — стандарти часто не працюють. Женевська конвенція забороняє атаки по медичному транспорту, але на практиці це не стримує противника. Треба бронювати й маскувати транспорт.

У війні традиційні правила роботи екстрених служб часто не спрацьовують. Чимало стандартів НАТО можуть не відповідати реаліям сучасної повномасштабної війни.

— Як розмовляти з дітьми про домедичну допомогу і чому їх слід навчити?

— Я не педагог, але маю досвід навчання дітей. На курси брали дітей від 12 років. Вони здатні розуміти складні речі й навчатися швидше, ніж дорослі від них очікують. Я б навчав їх надавати допомогу майже так само, як дорослих, з фільтрацією контенту: не показуючи важких травм чи ампутацій, коректно підбирати слова. Сучасні діти вже багато бачили й чули, вони грають у відеоігри-стрілялки, дивляться новини, і тому можуть сприймати базові знання з домедичної допомоги. 

— Що той, хто пройшов навчання, має запам’ятати назавжди? 

— Головне — особиста безпека завжди на першому місці. Не намагайтеся врятувати когось, якщо ризикуєте самі: не лізьте у палаючий будинок, не біжіть під обстріл, не рятуйте тварину, якщо це небезпечно.

Засоби надання допомоги повинні завжди бути під рукою. Навіть якщо здається, що «мене це не торкнеться». Всі люди, які загинули, не планували цього. Водії не виїжджають, думаючи, що «сьогодні станеться аварія»

Тому аптечка та якісні засоби надання допомоги мають бути завжди з вами, так само як вогнегасник у квартирі. 

Частково мотивацією людей до навчання є страх. Коли прилітають ракети, вони задумуються: «Я можу померти» або «Хтось поруч може загинути». У цей момент люди активізуються — дзвонять, пишуть, цікавляться тренінгами. Разом з тим останнім часом попит сильно впав. Люди звикли до постійних обстрілів. Новини про поранених або загиблих вже не так сильно впливають на населення. Страх не спрацьовує, як раніше. 

Ще один момент: багато людей після одного тренінгу думають, що «вже все освоєно» і більше не потребують повторного навчання. Це хибне уявлення — навички швидко забуваються, тому регулярне повторення тренінгів залишається критично важливим. Можна знати все про техніку боксу, але якщо вийти на ринг без практики — отримаєш по обличчю. Так само з домедичною допомогою. Маю великий досвід навчання й бачу: навіть ті, хто був на курсах рік чи два тому, часто плутають найважливіші речі. 

 Фотографії: приватний архів‍

Віруси папіломи людини (ВПЛ) — це група вірусів, які можуть призводити до небезпечних захворювань — від загострених кондилом до раку. Заразитися можна переважно через статеві контакти, захворювання може мати приховану форму, а колись за несприятливих умов раптом проявити себе як серйозна хвороба. 

У Польщі в межах державної програми вакцинації проти ВПЛ безкоштовно доступні дві вакцини: двовалентна Cervarix та дев'ятивалентна Gardasil 9. Вакцинація проводиться у два етапи з інтервалом між дозами в 6-12 місяців. Безкоштовно щеплення доступне дітям від 9 до 14 років включно. Якщо першу дозу вакцини підліток отримав до 14 років, то друга доза також є безоплатною. Українськи діти зі статусом UKR теж можуть скористатися безкоштовною вакцинацією.

Як записати дитину на щеплення від ВПЛ/HPV?

•  Це можна зробити в будь-якій поліклініці або лікарні Podstawowej Opieki Zdrowotnej (POZ) через вашого сімейного терапевта;

• Записатися онлайн через ваш аккаунт пацієнта;

• Записатися через аплікацію mojeIKP.

Чому важливо вакцинувати дітей якомога раніше? 

Лікар-гінеколог Катерина Сокол стверджує, що найбільш ефективною вакцинація є до початку статевого життя, оскільки цей вірус виникає невдовзі саме після його початку. 

«Одним і тим самим типом ВПЛ можна інфікуватися декілька разів протягом життя, — каже лікарка. — Тому вакцинація показана навіть жінкам, в яких вже діагностовано ВПЛ та які лікуються від передракових уражень шийки матки. Вакцинація у такому випадку знизить ризик рецидиву. А ось якщо людина ще не розпочала статеве життя, то для неї вакцинація буде найефективнішою».

Чи обов’язково вакцинувати хлопчиків?

Хоча чоловіки і не хворіють на рак шийки матки, але вони є активними носіями вірусу. Тому їм теж показана вакцинація, щоб запобігти розповсюдженню вірусу. Злоякісні пухлини та захворювання, пов'язані з інфекцією ВПЛ у чоловіків, включають рак статевого члена, анального отвору, плоскоклітинний рак ротової порожнини, глотки, гортані, мигдаликів та навколоносових пазух, а також генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи). Всьому цьому можна запобігти завдяки вакцинації. 

Скільки коштує вакцинація від ВПЛ у Варшаві для дорослих і підлітків 15+? 

У приватних клініках одна доза вакцини Gardasil 9 коштує близько 760 злотих (включно з консультацією лікаря). У деяких регіонах Польщі (треба запитувати, чи стосується це вашої поліклініки) безкоштовні щеплення доступні також для осіб 15-25 років в межах програм, що фінансуються місцевими органами влади.

Для тих, хто старший 15 років, потрібно вже 3 дози вакцини: другу вколюють через 2 місяці після першої, а третю — через 6 місяців після неї.

Згідно дослідженням, захист триває понад 10 років. Спеціальна підготовка перед щепленням не потрібна. Після можуть виникнути побічні ефекти: біль у місці ін'єкції, почервоніння, набряк, головний біль, підвищення температури, втома, нудота та навіть запаморочення. Симптоми здебільшого легкі й швидко минають.

Що зміниться для українців?

Стара звична система передбачала, що при перетині кордону з країнами Шенгенської зони громадянам України, які мандрували по безвізу ( до 90 днів упродовж будь-яких 180 днів), ставили штампи в загранпаспорті. Тепер замість цього буде цифрова реєстрація. Робитимуть відбитки чотирьох пальців (особам від 12 років) і фото обличчя; а також збиратимуть дані закордонного паспорта; дата, місце в’їзду/виїзду та випадки відмови у в’їзді.

І якщо на перших етапах така процедура може трохи збільшити час проходження кордону, то в перспективі навпаки — система передбачає скорочення часу на його проходження.

Українців, які мають тимчасовий захист або різноманітні посвідки на проживання, у системі не реєструватимуть — всі необхідні дані про них ЄС уже має.

Перетинаючи кордон автівкою, водій і пасажири мають виходити з машини для надання даних. До тих, хто перетинає кордон поїздом чи автобусом, прикордонники будуть підходити самі. Відмова надати біометричні дані для реєстрації в EES (фото, відбитки пальців тощо) є законною підставою для відмови у в’їзді.

Система буде впроваджуватися й вдосконалюватися в різних країнах Шенгену протягом пів року, і зрештою перевірку людей буде здійснювати комп‘ютерна програма, а вся процедура проходитиме в спеціальному терміналі самообслуговування. Мандрівнику потрібно буде просканувати свій біометричний паспорт, а апарат за допомогою спеціального алгоритму зчитає всі дані, зафіксує дату і місце в'їзду/виїзду. Цифровий запис дійсний три роки.

Навіщо ці зміни?

Система EES вводиться насамперед для запобігання використанню підроблених документів та підвищення безпеки у країнах Шенгенської зони. Нова цифрова система на відміну від штампів у паспорті дозволить автоматично виявляти осіб, які перевищили термін перебування. EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та допоможе захистити безпеку всіх, хто живе в Європі або подорожує до неї.

«Domek u Sióstr»: магія традиційних страв

ul. Grójecka 186, lokal 12

У затишному варшавському районі Охота ховається український ресторан «Domek u Sióstr». Ніна Додатко, співвласниця родинного ресторану, продовжує справу, яку 29 років тому започаткували її мама й тітка в Україні. Перший заклад родини відкрився на трасі Київ-Харків. З того моменту гастрономічна справа перетворилася на родинну місію і продовжилась вже за кордоном. У Варшаві родина спочатку відкрила «U Sióstr» (Złota, 63A), за ним — «Domek u Sióstr».

— Мама пішла з життя два роки тому, але її дух живе в усьому, що ми робимо, — розповідає Ніна. — Тітонька досі з нами — вона тут муза й головний стратег. У нашій справі задіяні кілька поколінь: двоюрідній брат, діти тітки, моя сестра Таня. У цьому сімейному бізнесі кожен має свою роль і зону відповідальності. 

Борщ ми готуємо за рецептом ще моєї бабусі Ніни, яка була першою кухаркою в родині. Саме вона почала готувати, коли ще не було жодного ресторану — лише прилавок під абрикосою.

Один гість якось скуштував її борщ і заявив: «Одружусь із тією, хто це приготував!» Ми вивели бабусю — поважну, сиву — і всі засміялись

Але ця реакція показує головне: у простих речах — справжня магія.

Їжа тут викликає не тільки апетит, але й ностальгію за Україною. Сало з часником, хліб домашнього приготування, узвар, борщ зі сметаною, вареники з різними начинками — зокрема вишнями. «Для всіх гостей в подарунок — домашній хліб, сало. Вареники ліпимо самі, а більшість страв готуємо за сімейними рецептами», — каже Ніна.

Раніше продукти везли з України, ховали сало під сидіннями автівки. Тепер ситуація краща — з'явилися українські магазини.  

Тут пахне деревом і випічкою. «Рушники, вишивка, елементи декору — наші, з дому. Це важливо, щоб атмосфера була щира, не постановочна», — пояснює Ніна. Ресторан має кілька залів, серед яких банкетний, де проходять весілля, хрестини, дні народження. Класичне українське застілля з великою кількістю страв.

— Ми налаштовуємо команду на головне: нести тепло. Створювати відчуття дому для українців і відкривати Україну для решти. Навіть якщо хтось з наших гостей ніколи не побачить Україну на власні очі — він має запам’ятати нашу гостинність.

Ціни такі: червоний борщ з пампушками —31,90 злотих, качка з вишнево-винним соусом і картопляним пюре (43 злотих), салат з руколою й авокадо — 32,90 злотих, вареники (39,90 злотих), київський торт (він тут заслуговує на окрему поему) і справжній наполеон — 28,90 злотих. 

«Willa Biała»: цілюща галицька кухня і вишуканий затишок

ul. Ludwika Narbutta 10

Білу Віллу звели у 1933 році, і вона досі зберігає оригінальне планування, дерев’яну підлогу й дух минулого. Тут мешкав архітектор Фелікс Седляновський з дружиною Інною Цейз, вчителькою з Галичини. Коли Інна тяжко захворіла, Фелікс знаходив розраду в кулінарії — готував борщ, вареники, печену картоплю, які нагадували жінці про дім. Ці аромати повертали її до життя. З часом їхні вечері стали родинною традицією. Після війни й зміни власників вілла стала рестораном «Канапа», а нині — це Willa Biała. Теперішні власники дбайливо зберігають атмосферу будинку.

Ресторан має три поверхи: перший — це основний зал і кухня; другий — банкетна кімната для подій і камерних зустрічей; і третій — бібліотека з гастрономічними книжками й особливою атмосферою. Ще тут є відкрита зелена тераса.

«Ми хотіли створити місце, куди люди приходять, як додому. У нас гості затримуються довше, ніж у більшості інших ресторанів, тому що їм затишно. Ми тут популяризуємо галицьку кухню в її сучасному баченні», — розповідає Віра Шпортак, директорка Willa Biała, яка має 16-річний досвід у ресторанному бізнесі.

Меню Villa Biała — це смілива інтерпретація галицької кухні, в якій переплелися польські, українські, угорські, єврейські та австрійські впливи.

— Ми не реконструюємо рецепти — ми граємося з ними. Фантазуємо, якою могла би бути галицька кухня сьогодні

Їжею люди лікують свої болі й страхи. З їжею святкують найважливіші моменти. І це такий кайф — вигадувати, пробувати, вгадувати, дивувати.

Меню оновлюється щонайменше двічі на рік. Перед кожним новим запуском ми тремтимо: а що, якщо переборщили? А раптом не зайде? На одне зі свят, наприклад, кожну нашу страву ми повязали з літературним героєм, письменником чи улюбленими продуктами відомих поетів. Завжди хочеться здивувати, трохи оновити — але не налякати, — пояснює директорка.

Я замовила вареники з кроликом у соусі бешамель (65 злотих). Наступним був торт Захера у фірмовому виконанні з журавлиновим джемом і мигдальним борошном (42 злотих). Борщ (50 злотих) — справжній, з насиченим смаком і ароматом. Ще й красива подача. 

— Наша Willa Biała — ще зовсім маленька, але вже про себе заявила. Ми стараємось грати в довгу. У панує особлива етика: повага до кожного, незалежно від посад. У нас люди не підвищують голос, не обзиваються, шанобливо спілкуються. Щоб сюди хотілося повертатися, — резюмує Віра.

«Mimosa Brooklyn Pizza»: динамічне місце в серці столиці 

‍ul. Chmielna 28

У внутрішньому дворику ресторану Mimosa Brooklyn Pizza росте київський каштан. Він — символ піцерії, яку відкрили українські ресторатори Дмитро і Олексій.

— Ми переглянули понад 70 локацій, перш ніж зупинились на цій. До нас тут понад два десятиліття працював інший ресторан, і місце має особливу силу, — розповідає співвласник Дмитро Бельмега. 

Ресторан займає три поверхи п’ятиповерхової будівлі. Тут аж п’ять просторих залів на 240 місць, і в планах рестораторів — відкрити ще два рівні. На кожному поверсі — своє звучання. Можна як просто поїсти, так і провести вечір у колі сім'ї чи друзів. А ще тут є літня тераса, де можна слухати звуки міста й заряджатися його енергією.

Піцца — бруклінська. Тонкі коржі й пухка, хрустка скоринка бортиків. 72 години ферментації тіста, дров'яна піч. Ціни — 40-50 злотих. Багато начинки. Меню доповнене стравами середземноморської кухні, є сніданки, паста, тартари, закуски. Є навіть сібас із соусом бермонте й броколі (62 злотих). Салат з халумі, сушеною вишнею та фісташками (38 злотих) — цікаве поєднання солоного сиру, кислинки й горішків на оливковій олії. 

— Я пройшов шлях від офіціанта, кухаря, бармена — до власника. Це сформувало мій підхід: повага, ясність і якісна організація. Тут щодня — нові люди, нові виклики. Буває, що дівчина не склала іспит — сидить, плаче. Був випадок, коли кур’єр перевернув їжу. Людина залишилась без вечері. Ми відразу переробили замовлення за власний кошт, відправили іншим кур’єром, — розповідає Дмитро.

«Czarnomorka»: устриці для всіх

‍ul. Nowy Świat 49, а також ul. Hoża 43/49, ul. Grzybowska 9

«Нагодувати весь світ смачною рибою» — філософія «Чорноморки». У Варшаві вже працюють декілька ресторанів мережі, є також у Вроцлаві й Познані, і заклади продовжують відкриватися.

Устриці з басейну, чорноморська кефаль, восьминоги, креветки, кальмари, різноманітна риба з річок і морів — і при цьому в закладах практично не пахне морепродуктами. Форшмак, спагетті й різотто з морепродуктами, шакшука з мідіями, зелений борщ з макреллю, рибна юшка — словом, це місце створене для рибоманів. 

— У Варшаві дуже багато закладів, які спеціалізуються на морепродуктах. Але ми трохи інші, — розповідає генеральна менеджерка польських закладів Наталія Лисюк. — Більш демократичні. Стираємо межу між класичними преміум-закладами, з якими зазвичай асоціюють устриці чи морепродукти, і місцем, куди хочеться зайти без зайвої урочистості. Ми — ресторан для кожного, наша цінова політика — гнучка. 

Кожного дня у «Чорноморці» діють тематичні знижки — на креветки, устриці, кальмари тощо. Особливо рекомендую спробувати baby кальмари (32 злотих). І запити їх бочковим просекко. 

Фотографії: архів ресторанів і Оксана Щирба, колажі Sestry

Тимчасовий захист продовжується до 4 березня 2026 р. Однак, є зміни в процедурі отримання номера PESEL зі статусом UKR.

Хто не може отримати тимчасовий захист на території Польщі (Pesel UKR):

1. Особи з різноманітними дозволами на перебування;
2. Особи, які отримали тимчасовий захист на території іншої країни ЄС;
3. Особи, які перетнули кордон на підставі дозволу на перетин кордону в межах місцевого прикордонного руху.

Обов’язкова присутність дітей незалежно від віку для отримання PESEL UKR.

Що змінюється для дітей до 18 років?

Нічого, якщо дитина вчиться у польській системі освіти (садок, школа, технікум, ліцей, виш тощо) або має офіційне звільнення, а бодай один з її батьків працює в Польщі на Umowa o pracę або Umowa zlecenie і сплачує внески до пенсійного фонду, ZUS. Достатньо працювати на пів ставки й мати офіційну заробітну плату за договором 2333 злотих брутто.

Якщо дитина має підтверджену в Польщі інвалідність, всі умови щодо соцвиплат і медицини також зберігаються, незалежно від того, чи вона вчиться і чи працюють її батьки.

Соцдопомога 800+ і 300+

Зміни в законі про 800+ (а також 300+) стосуються всіх іноземців у Польщі, а не тільки українських воєнних мігрантів.

Зміни щодо виплат вступають у силу 1 лютого 2026 року. Тобто заява на соцвиплати, подана після 1 лютого 2026 року, має бути вже на нових засадах.

Для періоду соцвиплат, який розпочнеться 1 червня 2026 року, іноземець зможе отримувати 800+ для дитини, якщо у попередньому місяці був активним на трудовому ринку. 

Особи, які не працюють, мають час до нового періоду подання на соцвиплати, аби стати активними на трудовому ринку або принаймні зареєструватися як безробітні та почати офіційно шукати роботу. 

Активність на трудовому ринку означає:

1) Іноземець застрахований завдяки роботі (декретна відпустка теж вважається активністю) чи господарській діяльності (як ФОП). Тобто для отримання 800+ працювати на основі договору підряду (umowa o dzieło) не можна.

2) Іноземець застрахований, бо як офіційно зареєстрований безробітний отримує фіндопомогу, стипендію чи іншу форму передбаченої законом фінансової підтримки.

3) Іноземець не працює на когось і не веде господарської діяльності, бо не може, тому що піклується про родича-інваліда і отримує за це грошову допомогу від держави.

4) Іноземець є пенсіонером і отримує пенсію.

Ця вимога (активність на трудовому ринку) не стосується тих іноземців, у яких дитина є польським громадянином або має інвалідність, підтверджену в Польщі.

Безробітний іноземець, який має медичне страхування (як безробітний), може отримати 800+ на три місяці, а якщо має троє (та більше) дітей — на шість місяців. Цю допомогу можна отримувати не довше, ніж до 31 травня і лише раз (у терміні від 1 червня до 31 травня наступного року).

Дитина іноземця, аби отримувати 800+, має навчатися в Польщі: у школі, виші чи дитячому садку, хіба що дитина від цього обов’язку є звільнена.

ZUS має право призупинити виплату 800+, якщо з’являться сумніви, зокрема щодо проживання дитини в Польщі, і в такому випадку ZUS має отримати підтвердження від прикордонників.

Що зміниться для дорослих віком від 18 років?

Доступ до медичних послуг

Нові положення спецзакону вносять істотні зміни в доступ до медичних послуг, на які досі мали право дорослі громадяни України, які знайшли в Польщі притулок від війни.

Національний фонд охорони здоров'я (NFZ) повідомив, що відповідно до нової редакції положень, особи старше 18 років з 30 вересня 2025 року не матимуть права на:

1. Курортне лікування та курортну й лікувальну реабілітацію.
2. Застосування лікарських засобів, що видаються пацієнтам у межах державних програм.
3. Стоматологічне лікування.
4. Державні програми медикаментозного лікування.
5. Екстрений доступ до медикаментозних технологій.
6. Медичні послуги, що полягають у трансплантації або застосуванні у людей клітин, зокрема гемопоетичних стовбурових клітин кісткового мозку, периферичної крові та пуповинної крові, тканин та органів, отриманих від живого або неживого донора.
7. Операції з ендопротезування та видалення катаракти.
8. Ліки, харчові продукти спеціального призначення та медичні вироби, доступні в аптеці за рецептом, що підлягають відшкодуванню.

NFZ підкреслив, що зміни стосуються осіб старше 18 років. Діти, як і раніше, мають право на більшість послуг.

Разом з тим якщо під час надання медичних послуг пацієнт досяг 18-річного віку, ці послуги продовжуються до закінчення курсу лікування. Якщо надання послуг розпочалося до 30 вересня 2025 року, ці пацієнти мають право на них до закінчення лікування.

Легалізація перебування для осіб з тимчасовим захистом (на підставі статусу UKR)

Передбачається можливість складання заяв на дозвіл на тимчасове проживання. Особи, які зараз мають статус UKR, можуть легалізувати своє перебування на підставі дозволу, якщо вони працевлаштовані, ведуть господарську діяльність або мають підстави для возз’єднання з родиною. Якщо подана заява не відповідає всім формальним вимогам, дозвіл буде виданий лише на один рік, і скористатися цією можливістю можна лише один раз.

Карта CUKR

Оскільки президент РП Кароль Навроцький заявив, що підписав документ про продовження тимчасового захисту українцям востаннє, постає питання — як легалізовуватися після 4 березня 2026 року. Для того, щоб полегшити одночасну легалізацію воєнних мігрантів з України, буде введено нову карту тимчасового побиту CUKR. 

Карту CUKR, що буде створена в якості перехідного документу, яким користуватимуться особи після закінчення терміну дії тимчасового захисту, зможе отримати за спрощеною процедурою особа зі статусом UKR, котра:

1) Мала статус UKR 4 червня 2025 року;
2) Має цей статус на день подання заяви;
3) Мала статус UKR безупинно принаймні 365 днів.

Також легалізувати своє перебування на цій підставі можуть діти, народжені у Польщі. Для цього у день складання заяви перебування дитини має бути легальним, статус UKR має бути активним й матері дитини вже видано т. зв. карту CUKR.

Карта дійсна протягом 3 років і гарантує вільний доступ до ринку праці. Але карта не дає доступу до безплатного медичного страхування.

Громадянин України, котрий подасть заяву на картку CUKR до 4 березня 2026 року, автоматично визнається таким, хто перебуває в Польщі легально навіть до дня відбору картки (або до дня, в якому рішення про закриття справи або відмову набрало законної сили).

Наразі невідомо, коли буде можна подавати заяви на отримання карти CUKR. Очікується, що взимку 2025/2026 року.

Залишається невідомим, що придумає польський уряд для легалізації українських пенсіонерів (і чи придумає взагалі) після 4.03.2026. Будемо тримати вас в курсі. 

Різниця між депортацією та забороною вʼїзду

Слід чітко розділяти депортацію та заборону на вʼїзд, тож розберемося, що це означає з юридичної точки зору. 

Депортація — рішення прикордонника (стража граничного) щодо видворення іноземця з країни, коли його перебування незаконно або створює загрозу безпеці. 

Заборона на в'їзд — це неможливість перетину кордону Шенгенської зони або деяких з її країн, навіть якщо у вас є на це юридичні підстави.

Під депортацією прийнято розуміти факт прийняття рішення владою Польщі про висилку іноземця через порушення ним закону або правил перебування, внаслідок чого відбувається примусовий виїзд іноземця і заборона на в'їзд на термін від кількох місяців до 10 років.

Примусове виселення або видворення іноземця з країни — це адміністративне покарання за порушення законодавства (наприклад, нелегальне перебування, прострочена віза, злочин). Може відбуватися як контрольований добровільний виїзд або як примусове видворення під конвоєм.

Що означають літери, які ставлять прикордонники в паспорт при забороні вʼїзду?

• А — відсутні документи, що необхідні для в'їзду в країну. Наприклад, немає закордонного паспорту, а є звичайний біометричний. Або не вистачає документів на дітей. 

• С — немає підстав для вʼїзду. Наприклад, скінчився термін безвізу, віза або ВНЖ.

• Е — відсутні документи, що мають бути основою для вʼїзду. Наприклад, є паспорт з робочою візою, але немає освядчення від роботодавця, яке підтверджує факт роботи. 

• G — не підтверджено необхідну для в'їзду грошову суму. Зараз це 75 злотих з людини на добу пересування. 

• F — ця літера свідчить про те, що у іноземця вичерпані можливі дні перебування в країні. В такому випадку знову заїхати в Польщу буде можливо, коли буде поновлено безвіз або отримана нова віза. 

Ці літери точно не означають депортацію, і тільки-но причину буде усунено, іноземець може вʼїхати без проблем. Наприклад, оформити візу, запрошення на роботу або взяти із собою необхідну грошову суму. 

Небезпечні символи 

• I — означає, що іноземця визнали загрозою для суспільства, країни або національних інтересів. Позбутися цього статусу досить складно і часом неможливо. 

• H — іноземець перебуває у списках SIS (в Шенгенської інформаційної системі). Це база даних іноземців, яким заборонено в'їзд у Шенгенську зону або в конкретную країну Шенгену. 

• D — віза чи документ для в'їзду є фальшивими. 

• B — є також інші сфальсифіковані документи.

За що можуть депортувати українця в Польщі? Список причин 

• Незаконна праця. Наприклад, незареєстрована підприємницька діяльність або робота за студентською візою

• Ухилення від сплати податків 

• Порушення терміну перебування. Коли при це стає відомо на момент перебування в країні. Коли прострочений термін перебування виявлений на етапі повторного вʼїзду загрози депортації немає

• Грубе порушення чинного законодавства. Наприклад, водіння в стані алкогольного спʼяніння. А також якщо людина була засуджена за кримінальний злочин

• Підробка документів або користування фальшивими документами

• Надання органам державної влади інформації, що не є правдивою

• Якщо людина внесена до реєстру осіб, перебування яких не бажано на території країни

• Загроза національній безпеці або належність до терористичних організацій. 

Читайте також, чи можуть депортувати українців з Польщі через порушення мобілізаційного законодавства

Хто може ухвалити рішення про депортацію? 

Згідно законодавству Польщі, ухвалити рішення про депортацію можуть Комендант (голова) підрозділу Стражі граничної або Комендант (очільник) конкретного пропускного пункту Стражі граничної. Але ініціювати роботу і перевірку ціх служб можуть також представники поліції і Міноборони, податкової служби, воєводи, служба розвідки та нацбезпеки й інші регіональні представники влади. Для цього вони мають направити заяву в Страж граничну, і вже комендант ухвалить рішення та термін депортації.  Зазвичай це від 3 до 5 років. 

Процес депортації не відбувається моментально: порушнику дають від 15 до 30 днів, щоб добровільно покинути країну. Якщо це прохання буде про проігноровано, тоді правопорушника будуть супроводжувати органи правопорядку до кордону. Залежно від виду порушення термін може бути різним — від пів року до п'яти років.

Чи можна оскаржити рішення про  депортацію?

Так, це цілком можливо, і на це є 14 днів з моменту отримання рішення. Щоб оскаржити рішення про депортацію, необхідно звернутися із заявою у Воєводський ужонд. Якщо навіть правопорушник знаходиться в центрі утримання нелегальних мігрантів, бланк заяви можна попросити там. Розглядати апеляцію буде Управління зі справ іноземців, і до моменту прийняття рішення строк виїзду може бути продовжений. Також вам знадобиться досвідчений адвокат.

Чи можуть депортувати українців під час війни? 

Як бачимо, так, якщо на це є політична воля. Для Євросоюзу питання депортації завжди має не тільки юридичний, але й моральний аспект. Якщо людина має статус воєнного біженця, або захист від польського уряду, то депортувати її непросто. Проте може підніматися питання про анулювання статусу і подальшу депортацію. 

Взагалі, депортувати людину в країну, де йде війна, непросто, і це змушує органи правопорядку використовувати спеціальні механізми. У випадку з війною в Україні рішення приймається в індивідуальному порядку, бо країни Європейського Союзу не мають права примусово повертати біженців додому, поки триває війна. Депортувати можуть лише за вагомої причини, що стосується важких правопорушень або загрози нацбезпеці. Також враховується, чи є людина пенсіонером/інвалідом, чи приїхала вона з регіону України, де зараз тривають активні бойові дії.

Великдень у 2026 році — коли припадає?

У 2026 році католики святкують Великдень 5 квітня, а православні й греко-католики — 12 квітня. Різниця між днями святкування — один тиждень.

Святкові вихідні дні у Польщі на Wielkanoc — це 5 і 6 квітня. У Німеччині — 3, 5 і 6 квітня.

Через воєнний стан в Україні святкова неділя 12 квітня не переноситься на понеділок.

Великдень у 2027 і 2028 роках католики й православні святкуватимуть:

У 2027 році — 28 березня у католиків, 2 травня у православних;

У 2028 році — 16 квітня у всіх християн.

Календар Великодніх свят у Польщі 2026:

Жирний четвер — 12 лютого 2026;

Попільна середа (перший день Великого посту) — 18 лютого 2026 року;

Вербна неділя — 29 березня 2026;

Чистий четвер — 2 квітня;

Страсна п'ятниця — 3 квітня;

Велика субота — 4 квітня;

Великдень у Польщі — 5 квітня 2026;

Великодній (або ланий) понеділок — 6 квітня;

Вознесіння Господнє — 17 травня 2026;

Зіслання Святого Духа (П’ятидесятниця) — 24 травня 2026;

Боже Тіло — 4 червня 2026.

Торгова неділя перед Великоднем у Польщі

Чинне законодавство встановлює неділю, що припадає безпосередньо перед Великоднем, як "торгову неділю". 2026 року торговельна неділя перед Великоднем припадає на 29 березня. Наступна торговельна неділя буде 26 квітня 2026 року.

Пасха 2026 в Україні: великодній календар

Благовіщення — 25 березня;

Вербна неділя — 29 березня;

Лазарева субота — 4 квітня;

Чистий четвер — 9 квітня;

Страсна п’ятниця — 10 квітня;

Страсна субота — 11 квітня;

Великдень 2026 в Україні — 12 квітня;

Світла седмиця — 13-19 квітня 2026;

Радониця (поминальний день, проводи) — 21 квітня 2026;

Трійця — 24 травня.

Великий піст у 2026 році починається 23 лютого, триває 40 днів і закінчується святом Великодня.

Торгові неділі в Польщі 2026 (niedziele handlowe):

25 січня

29 березня

26 квітня

28 червня

30 серпня

6 грудня

13 грудня

20 грудня

Законопроєкт про розширення недільної торгівлі, ініційований «Громадянською коаліцією» і партією «Польща 2050», застряг у Сеймі (нижній палаті парламенту). Президент РП Кароль Навроцький також заявив, що не підтримуватиме зміни, спрямовані на збільшення кількості недільних днів для покупок. Він підписав з цього питання програмну угоду з профспілкою «Солідарність».

Які варіанти отримати медичні послуги існують у Польщі?

Для українців під тимчасовим захистом у Польщі є опція обов'язкового медичного страхування NFZ (Narodowy Fundusz Zdrowia або Національний фонд охорони здоров'я) — і вона безкоштовна. Це державна система медстрахування, що забезпечує громадянам та іноземцям доступ до більшості медичних послуг. Фінансується вона за рахунок внесків роботодавців і підприємців, а також з держбюджету. Згідно з детективою тимчасового захисту, навіть українці, які офіційно не працевлаштовані, але мають активний статус UKR, можуть звертатися до державних лікарень та поліклінік Польщі (з табличкою NFZ) за безкоштовною медичною допомогою. 

Однак багато хто купує додаткову приватну медстраховку, щоб уникнути довгих черг або піврічного очікування консультацій вузькопрофільного фахівця. У такому разі зручно вибрати приватну медичну опіку в одному з мережевих медичних центрів, адже так ви завжди можете користуватися послугами певної клініки, яка є до вас найближчою.

Приватна опіка дозволяє обирати лікарів, спеціалізацію, час та місце прийому, а також іноді отримувати знижки на ліки й процедури. Вона не замінює обов'язкового страхування NFZ, а діє паралельно. Види послуг, які покриває таке страхування, залежить від обраного пакета. Найдорожчий — цe Premium, в якому доступне навіть ушпиталення у разі потреби до приватного медичного центру (ціна пакета сягає 600 злотих на місяць). 

Загалом вартість послуг приватного страхування стартує з 90 злотих на місяць. Зазвичай у такому пакеті вам будуть доступні тільки консультації певних фахівців і деякі аналізи. Частіше поляки обирають розширені пакети з великою кількістю різних фахівців та аналізів. Середня ціна такої послуги складає 250-300 злотих на місяць. Договір укладається на рік з оплатою помісячно. Якщо ви перестали оплачувати послугу, через 1-2 тижні затримки у вас забирають право доступу до послуг до погашення заборгованості. 

‍Як оформити страховку в приватній клініці Польщі? 

Щоб оформити приватну медичну опіку, слід звернутися до обраного медичного центру. У кожного з них свої тарифи, умови та пакети страхування. Зазвичай вартість залежить від віку, стану здоров'я, обраного пакета та терміну дії договору. Після заповнення анкети фахівець запропонує вам різні варіанти, і користуватися послугами можна буде відразу після присвоєння номера та створення картки страхування (karta ubezpieczenia). Ці дані потрібно буде пред'являти при кожному зверненні до лікаря. Але якщо ви їх забули, співробітник центру зможе перевірити статус страховки за номером PESEL. При цьому приватний медичний центр не перевіряє, чи активний у вас статус тимчасового захисту і чи легально ви перебуваєте в країні. 

Наскільки окупається приватне медичне страхування?

З одного боку, це здається дуже зручним — користуватися послугами приватного медичного центру за страховими тарифами, коли сама вартість однієї  консультації тут починається від 250 злотих, не кажучи вже про вартість аналізів та інших маніпуляцій. Але наскільки це зручніше, ніж безкоштовні послуги з NFZ, і чи є приватна опіка аналогом державної медицини?

«Щойно приїхали до Польщі, дитина захворіла, і ми 8 годин чекали лікаря на SOR. Потім нас направили до лікарні, місць не було, і всю ніч син провів під крапельницею у коридорі. Все було настільки довго, що коли син одужав, я вирішила оформити ще й приватне медстрахування у великому медентрі, щоб більше не було таких довгих очікувань та нервів. Рік тому на двох дітей без хронічних захворювань пакет обійшовся мені в 565 злотих на місяць. Це був максимально повний пакет послуг з ушпиталенням, аналізами, консультаціями вузьких спеціалістів. Було зручно, що можна записатися прямо в аплікації, взяти консультацію онлайн і рецепт чи направлення на аналізи, але за рік ми відмовилися від цієї послуги», — розповідає киянка Марія Мамчур.

Незважаючи на всі зручності, описані в пакеті послуг, існує чимало підводних каменів, про які вам ніхто не скаже до того моменту, поки ви не зіткнетеся з реальною проблемою. 

«З мого досвіду, а також досвіду знайомих, у період епідемій приватне медстрахування працює так само, як обов'язкове за NFZ, — пояснює Марія. — Наприклад, коли у Варшаві була епідемія грипу і всі хворіли, записатися до приватного лікаря можна було лише на два тижні вперед. А щоб невідкладно  отримати доступ до послуг, також довелося довго сидіти в черзі. Якщо ж у цей період вам чи дитині потрібні крапельниця чи госпіталізація, а в приватній лікарні немає місць (а так часто буває), вас просто перенаправляють до звичайної лікарні NFZ. Тому така страховка далеко не завжди вирішує питання довгих черг. 

Приватна страховка має сенс, якщо вам потрібні постійні консультації фахівців та певні аналізи, зазвичай це трапляється при хронічних проблемах зі здоров'ям, але якщо ви хворієте нечасто і плануєте звертатися до лікаря тільки у випадку вірусу, воно того не варте».

 У приватних центрах немає інфекційного стаціонару

Моя історія з приватним медичним страхуванням завершилася після того, як мій син перехворів на кір. Почалася хвороба несподівано та бурхливо з високої температури та дуже поганого загального стану. Я зверталася по страховці до приватного медичного центру, але там говорили, що це звичайний вірус і треба чекати. За два візити у нас взяли лише загальний аналіз крові, тест на стрептокок і зробили платний тест на ковід. Як виявилось, у приватних центрах страховка не покриває тест на ковід, це було плюс 90 злотих за аналіз.

Коли дитині стало зовсім погано у вихідні, додзвонитися приватним медикам було неможливо, як і викликати швидку допомогу за їхнім номером. Ми поїхали до дитячої лікарні, де сину діагностували кір, поклали до інфекційного відділення та зрештою вилікували. У приватних центрах немає інфекційного стаціонару, та й домогтися ушпиталення там дуже складно — зазвичай всі місця вже зайняті.

У разі гострих станів та апендициту з ймовірністю в 99% вас відправляють до державної лікарні NFZ.

Отож, приватна медична опіка — це зручно, якщо вам потрібен постійний супровід педіатра або вузьких фахівців і регулярні аналізи. Але вона не замінює NFZ і не завжди справляється з вирішенням екстрених ситуацій.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/671b82e4bd4115ab7f95d436_insurance.avif">«Читайте також: Страхування життя і здоров'я для українців у Польщі»</span>

Коли людина отримує карту побиту, то автоматично втрачає статус UKR. І щоб продовжувати отримувати виплати на дитину, ви маєте самостійно повідомити в системі ZUS про зміну статусу. Якщо цього не зробити, 800+ вам автоматично відмінять.

«У мене була така ситуація: я отримала децизію, потім ще кілька місяців очікувала на пластик, і мені надійшов лист з проханням повернути кошти за ці пару місяців очікування пластику, хоча я нікуди не виїжджала. Як мені потім пояснили в ZUS, система бачить тільки те, що дія статусу UKR припинена, а ось причину відміни — не бачить. Ми розібралися в ситуації, але це було нешвидко й нервово, тож моя порада — повідомляти про свої плани та зміни в ЗУС відразу», — ділиться досвідом киянка Ірина Нахайчук.

Як повернути виплати 800+, коли отримав карту побиту й не повідомив про це ZUS?

• Якщо ви змінили статус і отримали лист про припинення виплат, відразу надішліть лист у відповідь про отримання карти побиту та фото децизії. Це має бути 2 сторінки, де видно саме рішення, ваші дані, підставу перебування та термін дії. Зробити це можна на сайті https://www.zus.pl/ezus/logowanie, залогувавшись через довірений профіль

• після цього ваш статус буде актуалізовано, а виплати продовжено

• якщо проігнорувати лист про припинення виплат, то наступним буде лист з проханням повернути кошти за декілька місяців. Бо коли ZUS не отримують відповіді, то автоматично вважається, що кошти отримані вами без підстави. І доведеться особисто відвідувати офіс та розбиратися на місці. Це вже довше, до того ж весь цей час ви не будете отримувати гроші.

«Навіть якщо ви не отримали лист, то можете самостійно повідомити про зміну статусу, коли отримаєте позитивне рішення, чекати на саму карту не треба. І ще не забудьте обміняти посвідчення водія на польське, бо коли ви не на тимчасовому захисті, а з картою побиту, це вже необідно», — каже спеціаліст з легалізації Юлія Гойшик.

Читайте також, як саме обміняти свої українські права на польські

Як кіно відтворює так звану велику політику, від якої в якості «глибинної держави» залежні всі ми? 

1. «Хвіст крутить собакою» (Wag the Dog, 1997)

Хтось бачить сам, комусь можна показати, хтось не побачить ніколи. Чи помічаєте ви, як вас водять за ніс? 

Фільм за мотивами популярної книги Ларі Бейнхарта «Американський герой» розповідає про звичайний політологічний трюк — щоб відволікти увагу від сексуального скандалу, пов’язаного з американським президентом напередодні чергових виборів, політтехнологи і кінопродюсер вигадують неіснуючу війну, в яку нібито вимушені втрутитися Сполучені Штати (звичайно, в межах боротьби за демократію). Картинка в телевізорі, розповіді про подвиги героїв, щемливі подробиці — і люди вже забули про скандал. ЦРУ не вірять в цю війну? «Навіщо ж ви потрібні Америці, якщо нічого не знаєте про те, що коїться?» — цинічно питає політконсультант президента, роль якого виконує Роберт Де Ніро.

‍Що цей фільм допомагає зрозуміти? Він навчає розпізнавати пропаганду. Якщо держава раптом знайшла «ворога» — автоматично поставте собі питання: кому це вигідно?

2. «Учень. Сходження Трампа» (The Apprentice, 2024)  

Фільм про те, як Дональд Трамп навчився брехати, шантажувати і перемагати. 

Молодий, білявий і дещо наївний Дональд горить мрією пробитись у вищий світ Манхеттена і розпочати кар’єру в сфері нерухомості. Але там на нього, звичайно, ніхто не чекає. Випадок зводить його з адвокатом-негідником Роєм Коном, який здобуває свої перемоги завдяки шантажу і корупції. Трамп зачарований Роєм і його безпринципністю. 

Рой вчить молодого Трампа премудростям вдалого ведення бізнесу, головні з яких — «завжди атакуй», «нічого не визнавай і все заперечуй», а також «як не було б важко, ніколи не визнавай поразку». І взагалі завжди бреши. Учень виявився настільки здібним, що перевершив вчителя. Але коли Рой заслаб і вмирав від СНІДу, Трампу він стає нецікавий. У Росії, до речі, фільм було заборонено, а сам герой стрічки назвав її «дешевою, наклепницькою та політично огидною». 

‍Що фільм допомагає зрозуміти? Принципи, якими керується президент однієї з найвпливовіших держав світу. А також те, що «дружба» двох хижаків має закінчитися поразкою одного з них — того, хто дозволить собі почуття і дасть слабину. 

3. «Уряд» 4 сезон (Borgen, 2022)

Ми пам’ятаємо перші скандальні заяви Трампа, серед яких був намір приєднання до США Канади і Гренландії. Після них люди відразу зацікавились Гренландією. І багато хто знайшов відповіді на свої питання про політичний устрій, залежність автономії від Данії, меншої від Гренландії за площею, наявність корисних копалин і американської військової бази на острові, подивившись четвертий сезон данського серіалу «Уряд». Цей серіал взагалі цікавий і правдоподібний, а європейські політики навіть стверджують, що за основу взято реально існуючих політиків країни. 

Автори серіалу відправили міністра іноземних справ Данії Біргітту Нюборг на острів, де знайшли й почали видобувати нафту. Під час її перебування розкрилася вся гострота конфліктів між місцевим населенням інуїтів та претендентами на їхню землю. 

‍Чому серіал актуальний? Він про Гренландію, Росію і боротьбу за ресурси. І він пояснює, чому маленькі країни стають м’ячем у великих іграх. 

4. «Нульовий день» (Zero Day, 2025) 

Сьогодні, особливо після блекаутів у Португалії й Іспанії, сюжет серіалу виглядає реалістичним: руйнівна кібератака паралізує США, зникає електрика, руйнуються фінансові системи, гинуть люди. Хто винен — Росія? Розібратись, хто стоїть за кібератакою, темношкіра президентка, дуже схожа на Камалу Гарріс, просить свого попередника Джорджа Маллена. І йому, незважаючи на когнітивні проблеми, а саме деменцію, це вдається. Але найскладнішим виявляється вибір — говорити чи ні у своєму звіті в Сенаті, що цю гру з жертвами затіяв Білий дім і близька Маллену людина. 

‍Що допомагає зрозуміти фільм? Що у сучасному світі війна може вестися через інтернет, і навіть після масштабного збою винні можуть бути не встановлені і не покарані. Що ми дуже вразливі перед такого роду атаками. Що на чолі великих економік можуть стояти люди з деменцією, і ніхто не запропонує альтернативи.

5. «Окуповані» (Okkupert, 2015-2019)

З 2015 року світ дивився норвезький серіал-передбачення про окупацію Росією Норвегії. Багато що з інструментарію повзучої гібридної окупації ми побачили в Криму, а пізніше — в материковій Україні і Європі. Звідки про це було відомо авторам серіалу? Єдине можливе пояснення — глибока обізнаність з методами роботи ФСБ і ГРУ.

‍Що допомагає зрозуміти фільм? Якими методами діє Росія, коли має на меті завоювати чиюсь територію. 

6. «Тегеран» (Tehran, 2020–2022)

Ізраїльський шпигунський серіал про саботаж іранської ядерної програми, який передбачив майбутнє.

Дія стрічки відбувається здебільшого в Тегерані, куди з важливим завданням вирушає агентка-хакерка ізраїльської розвідки «Моссад». Вона народилася в іранській родині, але все своє життя прожила в Ізраїлі. Її завдання — проникнути в комп'ютерну систему іранської ППО, щоб дозволити ізраїльській авіації завдати удару по об'єктах, на яких іранці створюють свою ядерну зброю.

Що можна зрозуміти завдяки фільму? Бодай частково побачити, як і чим живе закритий від світу Іран. Подивитися на складну гру спецслужб. Відчути колорит і нерв боротьби, яка ризикує перерости в Третю світову.

7. «Не дивись вгору» (Don't Look Up, 2021)

Це — чи не єдина стрічка, яка пояснює, чому все відбувається саме так, як відбувається. Це пророча сатира про світ, який відмовляється бачити катастрофу.

І хоча у фільмі йдеться про події непереборного характеру, як-от очікування зіткнення комети із Землею, ця картина — не про комету, а про те, як людство свідомо йде у прірву. Науковці б'ють на сполох — їх ігнорують, влада перетворює загрозу на політичний капітал, а люди вибирають не бачити проблему й дивитися ТікТок. 

Реакція політикума — від клерків до президента — це реакція страусів, яку зараз яскраво демонструє світ. Аби не думати, не діяти, не порушувати звичного життя. У кіно це закінчилося передбачувано невесело, в житті ж всі сподіваються … На те, що інопланетяни врятують? Іноді цей сценарій здається реалістичнішим за той, що людство таки подивиться вгору.

Що допомагає зрозуміти фільм? Менше сподіватися і покладатися тільки на себе. А ще — якщо влада каже «все під контролем», то це перша ознака катастрофи.  

8. «Рай» (Paradise, 2025)

На десерт — свіжий серіал про те, що навіть якщо від апокаліпсису врятуються 25 тисяч достойників, найрозумніших, багатих і талановитих людей світу, і вони заховаються від усіх у підземному місті, то між ними дуже скоро виникнуть конфлікти, почнуться інтриги, корупція і вбивства. Так, за цими інтригами дуже цікаво спостерігати, але водночас моторошно усвідомлювати, що люди не змінюються навіть у таких умовах. 

Кіно часто показує найгірший сценарій. І це не пророцтво — це попередження. Питання лише в одному: чи готові ми дивитись і бачити, слухати і чути?

Коли кіно звертається до теми боротьби жінок за свої права, однією з найпотужніших стрічок залишається «Оповідь служниці» (The Handmaid’s Tale) — похмуре дзеркало майбутнього, де жіноча свобода системно знищена. Цей фільм — вигадка, але наскільки? Авторка роману, Маргарет Етвуд, не раз наголошувала: її антиутопія ґрунтується на реальних історичних жахіттях — від примусових пологів у Румунії епохи Чаушеску до політичного насильства в Аргентині та репресій проти жінок у Афганістані.  

Але сьогодні ми говоримо про правдиві історії — про жінок, які не просто уявляли свободу, а відважно боролися за неї. У цій підбірці — кіно, зняте на основі реальних подій. Це розповіді про бунтарок, які кидали виклик системі, про героїнь, що не змовчали перед несправедливістю. Кожен з цих фільмів — не лише захопливий сюжет, а й нагадування: наш сьогоднішній вибір, голос і права оплачені їхньою мужністю.  

1. «Глорії» (The Glorias, 2020)

Це готовий посібник з історії фемінізму, а також натхненна історія про те, як жінка може змінити хід історії.

Це біографічна драма про життя Глорії Стайнем, легендарної феміністки, журналістки й активістки. Фільм показує її шлях — дитинство, боротьбу за права жінок у 1960-1980-х роках і вже сучасний активізм. У головній ролі — Джуліанн Мур, і сцени її промов дійсно заслуговують на екранізацію. Фільм сповнений енергією боротьби й актуальними ідеями, а після перегляду може з'явитися бажання створити власний рух.

2. «Прислуга» (The Help, 2011)

Історія жіночої солідарності в умовах расової сегрегації в США. Чому ця історія варта того, щоб дивитися її тут і зараз? Бо вона показує, на що здатні жінки, коли об'єднуються, співчувають і мислять творчо. 

Їм не можна сидіти за одним столом з «господарями», користуватися спільним туалетом і приборами. Але саме вони доглядають білих дітей, годують і витирають їм сльози. Вони — це темношкірі служниці американського півдня 60-х років. Смілива білявка Скітер вирішує написати чесну книгу про те, що ховається за зачиненими дверима американських домівок. Їй і темношкірій економіці Ейбелін доведеться ризикнути всім. У боротьбі за рівноправність Скітер може втратити подруг, кохання і статус у суспільстві, а Ейбелін — своє життя.

3. «Обвинувачені» (The Accused, 1988)

Дуже тригерна драма про жінку Сару, яка пережила групове зґвалтування і приниження в часи, коли цей злочин викликав у багатьох чоловіків посмішку. Разом з тим вона знайшла в собі сили зібратися і боротися. Злочинцям дають смішний термін за хуліганство, адже їхні адвокати наполягають, що жертва сама спровокувала чоловіків. На щастя, прокурором справи є жінка, до того ж емпатична й принципова. Вона підтримує Сару, і разом їм вдається переконати присяжних, що чоловіки заслуговують серйозного покарання. Сара стає символом боротьби зі звинуваченням жертви.  

4. «Якби стіни могли говорити» (If These Walls Could Talk, 1996)

Це антологія з трьох новел, які через різні історичні періоди (1950-ті, 1970-ті та 1990-ті) показують долі трьох жінок, які стикаються з небажаною вагітністю і роблять аборт.  

Стрічка демонструє, як змінювалось ставлення до абортів — від повної заборони до легалізації, піднімаючи питання боротьби моральних упереджень і права жінки на вибір. А також показує вплив законів на реальні людські життя і самотність жінок у таких ситуаціях.

Чому фільм актуальний? Зараз у Польщі, а також в США після скасування в 2022 Roe v. Wade (коли багато штатів знову обмежили аборти) фільм набуває нової ваги, адже жінки знову опиняються в ситуаціях, схожих на ті, що показані у стрічці.

5. «Квітка пустелі» (Desert Flower, 2009)

Біографічна історія вражаючої Варіс Діріе із Сомалі. 

Трирічній Варіс роблять жіноче обрізання, а в 13 років вона тікає із сім'ї від примусового шлюбу. Сама перетинає пустелю, дістається до Могадішо, а звідти переїжджає до Лондона. У великому місті волею випадку їй вдається стати моделлю високого рівня. Але минуле не відпускає Варіс, і вона стає амбасадоркою ООН проти жіночого обрізання, розповідає світу про небезпеку і шкоду цієї практики, пише книгу і створює свій фонд. 

6. «Суфражистка» (Suffragette, 2015)

Фільм про боротьбу за виборчі права, які у багатьох європейських країнах жінки отримали століття тому. 

Спочатку переконати чоловіків дати їм право голосу жінки намагалися мирними способами, але згодом, зрозумівши, що це не працює, стали застосовувати більш радикальні методи. Учасниці руху суфражисток влаштовували громадські заворушення, потрапляли після цього в тюрми й відмовлялися від їжі, зривали публічні виступи політичних діячів, проводили масові мітинги із закликом боротися за свої права, навіть якщо це небезпечно для життя. Досвід головної героїні показує, що переживали та на які жертви йшли англійки заради досягнення визнання своєї рівноправності. 

7. «Великі очі» (Big Eyes, 2014)

Стрічка Тіма Бертона про те, як Маргарет Кін, талановита, але сором'язлива художниця, потрапляє в пастку соціальних норм 1950-1960-х років. Її чоловік Вальтер Кін — харизматичний, але маніпулятивний — привласнює її картини, переконуючи світ, що саме він — автор знакових робіт з великими очима.  

Маргарет опиняється в жахливій ситуації: вона залежить від Вальтера фінансово й емоційно, бо суспільство того часу не сприймало жінок-художниць серйозно. Вона мусить мовчати, дивлячись, як її творчість приносить славу й гроші іншій людині. І навіть коли стиль «big eyes» стає світовим феноменом, жінка залишається в тіні.  

На щастя, чоловік героїні робить низку помилок, після яких Маргарет ніби прокидається і починає діяти, наважується розкрити правду. І це вже не просто боротьба за авторство, а бунт проти системи, яка принижувала жінок. 

8. «Північна країна» (North Country, 2005)

Драма про шахтарку, яка виступила проти сексизму та сексуальних домагань на роботі, прикрашена грою Шарліз Терон. 

У 1970-х Джозі Еймс, молода мати двох дітей, тікає від чоловіка, який її б’є, і повертається до своїх батьків у Міннесоту. Їй важко знайти добре оплачувану роботу, тому вона влаштовується на роботу в шахті. Проте там Джозі, як і інші жінки-шахтарки, стикається зі сексуальними домаганнями та знущаннями чоловіків, які вважають, що жінкам не місце на шахті.

Стрічка розповідає історію жінки-шахтарки, яка повстала проти знущань і дискримінації на роботі та розпочала судовий розгляд з рудною компанією. В основі фільму — перша в історії групова судова справа про сексуальне домагання, відома як «Справа Луїс Е. Дженсон проти компанії Евлет Таконіт».

‍Відкриті кінотеатри Варшави:

1. Chono Lulu Bistro & Bar: кіно та їжа в затишному ресторані 

Адреса: ресторан знаходиться на території Parku Pięciu Sióstr, район Dworca Zachodniego

Щовівторка з травня по вересень тут можна подивитися хороші фільми під смачні закуски та напої з ресторану. Зручні шезлонги, багато зелені, гарний вибір фільмів та приємна атмосфера. Кінопоказ починається о 21:00, але у разі дощу сеанси скасовують. Зазвичай охочих подивитися фільм на вулиці багато, тож краще бронювати місця заздалегідь. Сам показ безкоштовний, ви сплачуєте лише за те, що замовляєте в ресторані.

2. Кіно по пʼятницям в Пясечно 

Адреса: Skwer Kisiela, Piaseczno.

Кожну пʼятницю в сквері проходять кінопокази від Centrum kultury w Piasecznie. Великий екран, зручні лавки, тиша і свіже повітря. До речі, вже відомі перші фільми сезона 2025: 

• Konklawe 

• Jutro będzie nasze 

• Wszystko wszędzie naraz

• Obsesja

• Anatomia upadku 

• Bękart

• Mój pies Artur

• Perfect Days 

А якщо ви хочете впливати на вибір фільмів, то слідкуйте за сторінкою Центра культури й беріть участь в голосуванні. 

3. Кінопокази по пʼятницям і суботам на Влохах і Охоті 

Це два сусідні райони Варшаві, де можна подивитися фільми в пʼятницю в Ogrody Kosmosu та в суботу в Park im. Marka Kotańskiego. Орієнтовно сеанс стартує в 21:00. В парку Щенсливицький кожну пʼятницю в 21:15 також організовують безкоштовні кінопокази.

4. Документальні та розважальні фільми на пляжі від Dzielnica Wisła

Фільми на пляжі. Тож беріть із собою покривало чи плед, попкорн і улюблений напій та їдьте на Przystań Warszawa. Тут можна зручно розміститися й дивитися водночас на воду й на великій екран. Декілька годин справжнього релаксу забезпечені.

5. Кіно і їжа в тусовочних локаціях Варшави 

Кожне літо раз на тиждень подивитися фільми та смачно поїсти можна в двох найпопулярніших локаціях Варшави: Elektrownia Powiśle та Browary Warszawskie. Тут на фудкортах багатий вибір страв з різних кухонь світу, смачне крафтове пиво та велика молодіжна тусовка. Це історія не про камерність і тишу, але це весело й можна познайомитися з новими людьми. 

6. Сеанси від Kinoteka: класика і найгарячіші премʼєри року 

Адреса: Pl. Defilad, з боку  аl. Jerozolimskich

З 3 червня в центрі Варшави розпочнеться сезон безкоштовних кінопоказів просто неба в межах проєкту «LOT Kino Letnie» від Kinoteka. Організатори обіцяють, що навіть найвибагливіші поціновувачі кінематографу будуть приємно вражені репертуаром. Кінопокази проходитимуть з 1 червня по 7 вересня, кожного вівторка, четверга й суботи після заходу сонця: в 21:30 в червні та липні та о 20:30 в серпні та вересні. Простір відкривається за дві години до показу, тож якщо хочете зайняти місця на шезлонгах, приходьте заздалегідь. Глядачам рекомендують брати із собою теплі пледи. У разі дощу показ переноситься в критий зал Кінотеки.