Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційності для отримання додаткової інформації.
УподобанняЗаперечуватиПриймати
повернутися
Ексклюзив

Суспільство

20
хв

«Америка передусім»: Трамп призупинив допомогу іншим країнам. Як це вплине на Україну?

«Відсьогодні ми закриваємо роботу філії Veteran Hub у Вінниці на невизначений термін. З 2020 року проєкт займається поверненням українських ветеранів до цивільного життя». Цими вихідними аналогічні повідомлення опублікували кілька авторитетних організацій України. Причина — Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) в Україні отримала наказ Держдепартаменту США негайно призупинити проєкти зовнішньої міжнародної допомоги

Галина Халимоник

Урок у новому освітньому центрі для дітей з родин переселенців, Запоріжжя, 2024. Центр відкрито за підтримки USAID і БФ «Підтримай Україну сьогодні». Фото: Dmytro Smolienko / Ukrinform/East News

‍

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Наслідки можуть бути катастрофічними

Зупинка гуманітарної допомоги США для України (воєнна не призупинена) вплине на десятки сфер життя: зарплати освітянам, працівникам галузі охорони здоров'я, державним службовцям; кібербезпеку та цифрові трансформації, відбудову, підтримку енергетичного, аграрного, громадського секторів, медіа, реінтеграцію ветеранів, програму забезпечення ліками, вакцинацію, бізнес, евакуацію цивільного населення із зони активних бойових дій, підтримку внутрішньо переміщених осіб тощо. І це далеко не весь перелік, який був охоплений допомогою від USAID в Україні. 

Народна депутатка Інна Совсун у коментарі для «Радіо Свобода» пояснює, що допомога USAID від початку повномасштабного вторгнення була суттєвою для бюджету України. І каже: саме цей критично важливий напрям може постраждати найбільше.

Посол США в Україні Бріджит Брінк та адміністратор Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Саманта Пауер під час візиту до Києва, 2022. Фото: Hennadii Minchenko / Ukrinform/East News

За інформацією вдання Financial Times, американські чиновники з Бюро європейських та євразійських справ у Держдепартаменті вже звернулися до держсекретаря США Марко Рубіо з проханням зробити для України виняток з наказу про заморожування американської допомоги іноземним державам. «Наразі ми не знаємо, чи буде цей запит схвалений — повністю або частково — але з Вашингтона надходять позитивні сигнали», — йдеться в електронному листі, надісланому співробітникам USAID в Україні 25 січня.

26 січня видання Reuters оприлюднило подробиці службової записки, яку отримали працівники USAID. «Ми зобов’язані підтримувати президента в реалізації його бачення», — написав Кен Джексон, помічник адміністратора з управління та ресурсів. «Президент дав нам чудову можливість змінити наш підхід до іноземної допомоги на наступні десятиліття — поставити «Америку на перше місце».

Напередодні ухвалення рішення про призупинення допомоги новий держсекретар Трампа Марко Рубіо анонсував ці зміни: «Кожен долар, який ми витрачаємо, кожна програма, яку ми фінансуємо, і кожна політика, яку ми проводимо, повинні бути виправдані трьома простими запитаннями: «Чи робить це Америку безпечнішою? Чи робить це Америку сильнішою? Чи робить це Америку процвітаючою?».

‍Чому «заморозили» зовнішню допомогу США 

Представники українських ініціатив-одержувачів допомоги, з якими розмовляли Sestry, говорять, що закономірно очікували перегляду політики зовнішньої допомоги від нового американського уряду.

Під час передвиборчої кампанії Трамп виступав проти надання іноземної допомоги, яка зазвичай становить близько 1% федерального бюджету, крім надзвичайних ситуацій, як було з наданням мільярдів допомоги на зброю для України. Він також критикував обсяги фінансування, які виділялися для України, аби захиститися від російської агресії. Тому для багатьох підписання указу про зупинення нової зовнішньої допомоги чи не в перші дні після інавгурації не стало сюрпризом. 

Шокуючим для багатьох отримувачів допомоги від США стало те, що це рішення зачепило  раніше погоджені програми, на які Конгресом США вже було виділено фінансування. Адже під час 90-денної паузи на аудит та перевірку заборонені будь-які фінансові операції щодо проєктів, навіть які перебувають в процесі реалізації, за якими є зобов’язання перед підрядниками, виконавцями, службовцями. І в деяких отримувачів допомоги тепер є побоювання, що не всі програми будуть відновлені після завершення 90-денної перевірки. 

Фото: Allison Bailey/NurPhoto/AFP/East News
Неофіційно поширюється інформація, що «під ніж» точно підуть програми, які начебто не в сфері інтересів нової політики американського уряду. Зокрема, спрямовані на забезпечення прав жінок, рівності, інклюзії, соціальної справедливості, екології

«Наш проєктний менеджер нас заспокоює, що програма може бути продовжена, у них немає панічних настроїв, однак попереджає, що, ймовірно, доведеться відмовитися від деяких напрямів, зокрема, здоров'я та права жінок, гендерної рівності тощо. Ми не можемо в це поки повірити», — анонімно розповіла Sestry керівниця однієї з великих українських громадських організацій. 

Засновниця агенції Connection, експертка з комунікацій та фандрейзингу Уляна Мовчан поділилася схожим інсайдом: «Трамп вже видав окреме розпорядження про закриття всіх офісів та посад, які працюють у сфері різноманіття, справедливості, інклюзії та доступності (DEIA), а також екологічної справедливості.  Пряма цитата з розпорядження: «Адміністрація Байдена нав’язала незаконні та аморальні програми дискримінації під назвою «розмаїття, справедливість та залучення»... Очікується, що аналогічне трапиться з усіма подібними програмами фінансування. Наразі невідомо, чи буде це також стосуватися програм з протидії насильству». Але можна припустити, що оскільки адміністрація Трампа визнає корисною роботу UNICEF, підтримка дітей і сімей може навпаки стати пріоритетом.

Разом з тим офіційного підтвердження цьому поки немає. У коментарі анонімного працівника офісу USAID у Києві «Суспільному» йдеться про те, що вони не володіють детальними вказівками, як буде реалізована директива, чи будуть виключення. Запит щодо цього вже перенаправили до Державного департаменту США. 

Як рішення про призупинення підтримки вже впливає на Україну

Рішення адміністрації Дональда Трампа викликало бурхливі реакції української спільноти. Так, зрадофіли впевнені, що США — ненадійний партнер, наводять в приклад Афганістан, який американці, на їхню думку, покинули напризволяще. Власне, такими страхами діляться й ті, хто працює в громадському секторі й бере участь в обговореннях рішення про призупинення допомоги: «Є страх, що Україні нав’яжуть несправедливий “мир”, повернення до російського порядку денного, а люди, які працювали заради забезпечення демократії, свободи й прав людини — опиняться за бортом або стануть ворогами». 

Є й ті, хто зловтішається новинами, що «соросята\грантоїди» залишаться без коштів.

Є ті, хто не розділяє призупинення допомоги, але розділяє бажання адміністрації Трампа перевірити ефективність витрачання коштів. Так, ексміністр інфраструктури України, нині військовослужбовець ЗСУ Володимир Омелян, написав у FB: «Моє потаємне бажання, щоб після відновлення допомоги мінімум половина коштів з антикорупційної діяльності була скерована на good governance — створення умов для залучення на державну службу справді фахових, відданих справі й державі людей». 

Разом з тим, на думку членкині правління БФ «Схід SOS», засновниці всеукраїнської мережі просторів психосоціальної та юридичної підтримки «Затишно space» Оксани Куянцевої, далеко не всі в Україні розуміють, якою потужною була підтримка США і чим її втрата загрожує головним бенеціфіарам допомоги:

«Наш фонд працює з 2014 року, з них з USAID — з 2022 року. Завдяки ним ми відкрили мережу безпечних просторів у Запоріжжі, Харкові, Миколаєві, Черкасах, Вінниці, Кропивницькому, де надається психосоціальна, юридична допомога дорослим, а також проводяться активності для дітей. За два роки понад 50 тисяч послуг у мережі отримали жінки-переселенки. З 2023 року USAID фінансує 50% евакуацій з прифронтових територій. З 2022 року понад 88 тисяч людей (з них 12100 — представники маломобільних груп населення) виїхали із зони бойових дій. За підтримки USAID ми ремонтуємо будинки на Харківщині і Донеччині, які постраждали від обстрілів і в яких залишаються жити люди — відновлюємо дахи й двері, встановлюємо нові вікна».

Зараз фонд має активності, які співфінансуються Міністерством закордонних справ Німеччини, постійно залучає фінансування від різних донорів, збирає приватні пожертви за кордоном і сподівається, що чекати на відновлення дозволу використовувати кошти за програмою USAID не доведеться аж 90 днів.

Благодійний фонд «Схід SOS» завдяки іноземній фінансовій підтримці може здійснювати психологічну і юридичну підтримку біженців. Фото: Схід SOS

За словами Отара Довженка, креативного директора Львівського медіафоруму, якщо американське фінансування не повернеться або буде радикально скорочене, до кінця 2025 року з ринку підуть десятки, якщо не сотні медіа, і серед них буде чимало дійсно цінних і якісних. 

Він пояснює, що український медійний ринок перед 2022 роком був ослаблений, за попередні кілька років зазнав двох потужних економічних ударів: спочатку економічна криза 2014 року через початок російської агресії, а потім економічна криза 2020 року через коронавірусну епідемію. З початком повномасштабного вторгнення два головні джерела комерційних доходів — реклама і продаж контенту — на якийсь час стали недоступними взагалі. Росіяни фізично зруйнували або захопили теле- і радіомережі, редакції, чимало медійників вбито, велика частина їх перебуває в еміграції.

Водночас власники — політики, олігархи, бізнесмени з політичними амбіціями — відмовились дотувати свої медіа, бо під час війни в країні немає виборів, а отже, медіа не можуть і ще довго не зможуть приносити електоральні дивіденди. За таких умов гранти стали для багатьох медіа єдиним засобом виживання. Отар Довженко каже:

— Досить типова ситуація, коли в регіоні є кілька медіа, і найбільш якісні, прозорі, відповідальні, вільні від політичних впливів — це ті, що існують значною мірою на грантові гроші. Cаме ці медіа зазнають найпотужнішого удару і, ймовірно, частина з них закриється

Більші шанси на виживання матимуть медіа, які, наприклад, беруть гроші на піар у місцевих органів влади, або ж досі мають дотації від власників, або публікують брудну рекламу. Хоча американські гроші — не єдине джерело грантової допомоги, але найважливіше й найпотужніше. Скасування грантових програм, спрямованих на підтримку розмаїття — прав жінок, меншин, рівності, ЛГБТ тощо — також матиме прикрі наслідки, адже завдяки цим грантам медіа з обмеженими власними ресурсами мали змогу приділяти увагу цим темам, які рідко є у фокусі пересічної української редакції. Це не значить, що цих тем тепер зовсім не будуть піднімати, але і кількість, і якість їхнього висвітлення явно впаде. А разом з ними — можливості захисту жінок і представників меншин.

Для того, щоб зрозуміти глобальні наслідки рішення США перестати бути найбільшим благодійником демократичного світу, потрібно розуміти, чи відновлять після трьох місяців зовнішню допомогу, в якому обсязі, на які цілі вона буде витрачатися, чи готові будуть інші донори мобілізувати екстрені ресурси, аби врятувати сфери, які зачепило скасування допомоги. Разом з тим в умовах, коли ворог щодня атакує нашу енергетичну систему, відміна допомоги тільки в цій сфері може призвести до того, що країна взагалі зануриться у пітьму.

<frame>Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) — урядова установа, створена в 1961 році для наданням міжнародної допомоги. Загалом USAID залучає інвестиції та підтримує 29 напрямків у 158 країнах світу. За інформацією, яка опублікована на сайті USAID Україна, від початку повномасштабного вторгнення USAID надав Україні гуманітарної допомоги на суму 2,6 млрд доларів. Крім того, агентство виділило 5 млрд доларів на розвиткові проєкти та ще 30 млрд доларів у вигляді прямого бюджетного фінансування.<frame>

Дата публікації:
27.1.2025
No items found.
Стратегічний партнер
Допомога Україні
Майбутнє
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.
Галина Халимоник
Біляївка, Одеська область | Глівіце, Сілезьке воєводство

Редакторка та журналістка, авторка текстів про місцеве самоврядування, екологію, людські історії, амбасадорка журналістики рішення, пояснювальної журналістики та соціальних кампаній у ЗМІ. У 2006 році створила міську комунальну газету «Вісті Біляївки». Видання успішно пройшло роздержавлення у 2017 році, перетворившись у інформаційну агенцію з двома сайтами Біляївка.City та Open.Дністер, великою кількістю офлайнових проєктів та соціальних кампаній. Сайт Біляївка.City пише про громаду у 20 тисяч мешканців, але має мільйонні перегляди та близько 200 тисяч щомісячних читачів. Працювала в проєктах ЮНІСЕФ, НСЖУ, Internews Ukraine, Internews.Network, Волинського пресклубу, Українського кризового медіацентру, Media Development Foundation, Deutsche Welle Akademie, була тренеркою з медіаменеджменту для проєктів Львівського медіафоруму. Від початку повномасштабної війни живе і працює у Катовіцах, у виданні Gazeta Wyborcza.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
антоніна курець робота в польщі україні чи повернуться біженці

Суспільство

Прихований потенціал і зелені коридори 

Діана Балинська: Пані Антоніно, чому більшість жінок за кордоном працює нижче своєї кваліфікації? І що з цим робити на рівні держав?

Антоніна Курець: Це дійсно парадоксальна ситуація, коли країни, що приймають українців, отримують чудовий освітній і кадровий ресурс, але не користуються ним повною мірою. 

Статистика невтішна: за даними соціологів, близько 68% українських мігрантів у 2024 році працювали на позиціях, нижчих за їхню реальну кваліфікацію

Лише третина дипломованих біженців змогла знайти роботу, яка вимагає вищої освіти. Ми володіємо людським потенціалом, який може змінити Україну після війни.

Йдеться про комплекс бар'єрів, значно глибших, ніж просто питання мови. По-перше, ми маємо проблему регулювання професій і повільного визнання дипломів, так званої нострифікації. Особливо це стосується ліцензованих сфер, як-от медицина.

По-друге, критично важливий аспект — це турбота про дітей. Більшість мігрантів — це жінки з дітьми. А працедавці, особливо у кваліфікованих секторах, вимагають повну зайнятість. 

Питання, куди подіти дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку, стає ключовим обмежуючим фактором для висококваліфікованих матерів

Для вирішення цієї ситуації потрібні спільні програми між країнами. Це означає, що крім інтенсивної професійної польської, нам потрібна швидка валідація кваліфікацій, а також оплачувані стажування у дефіцитних секторах, як-от охорона здоров’я, логістика чи енергетика. Також критично необхідні дитсадки від працедавців або державна допомога у догляді за дітьми. Лише так ми зможемо задіяти цей «прихований потенціал», і — що найголовніше — ці кадри повернуться в Україну вже з новою, цінною європейською експертизою.

Жінки з України часто працюють за кордоном на позиціях, нижчих за їхню кваліфікацію. Фото: Marek BAZAK/East News

— Ви згадали про нострифікацію дипломів. Враховуючи, що це досить довгий, виснажливий і коштовний процес, чи є якісь шляхи, щоб його спростити?

— Хороше питання. Я співпрацюю з університетами й знаю, що окремі угоди про взаємне академічне визнання дипломів між Польщею і Україною існують. Але є сфери, які вимагають додаткової верифікації.

Було б чудово, якби можна було на рівні уряду домовитися про якийсь fast track (прискорене проходження процедур — Ред.) для дефіцитних професій, знаєте, такі собі «зелені коридори». Або створити єдиний е-реєстр, де можна було б одразу верифікувати ці дипломи.

Світова практика вже використовує так звані Skill Bridges (мости навичок), які активно застосовують міжнародні компанії. Вони фокусуються не на загальних документах, а на тому, що людина знає і вміє. Подібні Skill Bridges вже успішно діють у ЄС і Канаді. 

Хороша практика — це оцінювальні центри (assessment centers), де перевіряють практичні навички, а не лише папірець. Що частіше ми так робитимемо, тим швидше будемо заповнювати робочі місця кваліфікованими працівниками.

Жінки в «чоловічих» професіях

— Чи може зростання соціальної напруги та конкуренції на польському ринку праці стати тим зовнішнім тиском, який спонукатиме українців повертатися додому?

— Я не вважаю, що лише цей фактор стане ключовим каталізатором для масового повернення. Так, настрій у суспільстві коливається, але більшість поляків все ж залишається прихильною до українців.

Рішення про повернення керується значно вагомішими причинами, ніж ситуація на польському ринку праці. Насамперед це безпека, закінчення війни. По-друге, це наявність чи відсутність житла в Україні. Ми не повинні забувати, що величезна частина людей просто не має куди повертатися, оскільки домівки людей знищені. Повернення для них — це фактично черговий початок з точки «нуль».

Щоб ці люди повернулися, Україна має запропонувати їм зрозумілу, чесну й мотивуючу стратегію повернення з відчутними полегшеннями, з програмами отримання житла й найголовніше — гарантованими робочими місцями. 

Впевненість у працевлаштуванні й забезпеченні сім'ї — це ключова умова повернення

Цей підхід відповідає практиці EBRD та World Bank щодо post-war recovery. 

Я особисто активно долучаюся до діалогу з міжнародними партнерами щодо моделей повернення кваліфікованих кадрів.

— Щодо українського ринку праці: які спеціалісти сьогодні найбільш затребувані? І де відчувається найбільший дефіцит кадрів, особливо з огляду на потреби відбудови?

— У самому слові «відбудова» вже закладене будівництво, де зараз і є найвищий попит і найбільший дефіцит кадрів в Україні. І це не тільки через міграцію, а ще й тому, що фахівці здебільшого воюють.

Критично затребуваними є також енергетика й мережі. Ворог постійно бомбардує нашу інфраструктуру, тому нам постійно потрібне відновлення. Так само гостро потрібні логісти, водії. Це такі галузі, які, знаєте, кричать, що бракує людей. Я сама бачила нещодавно молоду дівчину-кранівницю, і ми вже починаємо помалу звикати бачити жінок за кермом вантажівок. І що важливо — зарплати в цих напрямах теж суттєво виросли. Працедавці готові платити, щоб люди займали ці критично важливі посади. Це буде найбільша потреба на найближчі 5 років.

Жінки прибирають після чергової російської атаки на Київ, 10.07.2025. Фото: OLEKSII FILIPPOV/AFP/East News

— В умовах мобілізації навантаження помітно змістилося на жінок. Як бізнес і держава мають стратегічно перебудувати підходи, щоб забезпечити жінкам реальні кар’єрні ліфти?

— Ви абсолютно точно підкреслюєте, що Україна має переосмислити, як ми будуємо кар’єрні можливості для жінок. Нам потрібна не просто рівна оплата, а глибока системна підтримка. Такою системною підтримкою займається спільнота Women Leaders for Ukraine, і як її членкиня я особисто брала участь у розробці програми для підготовки жінок-лідерок для роботи в енергетиці. Жінки навчалися, отримували технічні й лідерські навички, і майже всі учасниці проєкту були потім працевлаштовані.

Щодо соціальної підтримки, в Україні вже є велика кількість безкоштовних тренінгів і курсів для жінок, які були змушені взяти на себе бізнес, покинутий чоловіком, який пішов на війну. Це навчання фінансів, маркетингу, логістики. Працює також психологічна допомога. Проте системних соціальних підходів (як-от державні садочки чи допомога у догляді за дітьми) на рівні бізнесу й держави я, на жаль, поки не бачу. Це те, що ще потрібно впроваджувати.

— А як відбувається реінтеграція і працевлаштування ветеранів? Чи є вже якісь системні програми?

— Ця тема дуже актуальна. Вже у 2023 році були запущені масштабні програми (наприклад, від «Ветеран Хабу»), в межах яких безкоштовно надавались тренінги з адаптації ветеранів для працедавців. Мій досвід роботи в одній з компаній великої четвірки підтверджує, що такі програми досить дієві при інтеграції ветеранів назад у робочі середовища.

Попит на ветеранів великий, оскільки вони повертаються як чудові лідери. Мають цінні навички, набуті у війську: рішучість, критичне мислення, здатність оцінювати ризики

Чимало ветеранів після демобілізації відкривають власні бізнеси. Вони стали підприємцями, бо гостро відчувають ціну життя й не бояться ризикувати, бажають втілити свої мрії. Це дуже успішний тренд, і компанії мають великий інтерес до таких кадрів.

Як повернути людей в Україну? 

— Чи відчувається відтік молодих чоловіків віком 18-22 роки, які їдуть на навчання чи за кар’єрними перспективами за кордон? Які ризики це несе?

— Поки йде війна, складно оперувати точними даними щодо того, скільки молодих хлопців віком 18-22 роки справді виїхало. Нам потрібно орієнтуватися на статистику з кордонів, а вона не дає чіткого розуміння, хто з них покинув країну назавжди.

Однак, тенденція є, і ми її бачимо, наприклад, крізь високу частку українських студентів у Польщі. Приблизно 43% усіх іноземних студентів у 2023-2024 навчальному році в Польщі — українці. Це велика частка. 

Ризик від відтоку молоді для України є значним: ми втрачаємо цілу когорту, яка формує інновації

Зокрема, це ІТ-інженери, здобувачі вищої освіти. Звісно, можна сказати: нехай ці діти їдуть і навчаються, зберігають своє ментальне здоров’я у країнах, де панує мир, а з часом повернуться вже освіченими для відбудови України. Але щоб вони повернулися, потрібна платформа повернення. 

Я б точно запроваджувала цільові стипендії за принципом «навчайся і повертайся», або стипендії з гарантією працевлаштування у проєктах відбудови. Також критично необхідні пільгові іпотеки для молоді, адже багато хто з них з окупованих територій або втратив житло через війну. 

— Серед експертів звучить думка, що повернеться близько третини тих, хто виїхав. Чи погоджуєтеся ви з цим прогнозом? І що має стати найвагомішим мотиватором для повернення?

— Я не дуже вірю в те, що повернеться лише третина, але нехай ця теза залишається. Вона має спонукати нашу державу робити рішучі кроки, щоб цього не сталося.

По-перше, Україна має виступити з чітким і сильним меседжем, що країна змінилася. Це стосується і надання якісних адміністративних послуг, і прозорості. По-друге, це роль у великій відбудові. Для кваліфікованих фахівців це може бути пропозиція вищої посади, кар’єрного зросту та, що надзвичайно важливо, місійна складова — передати європейський досвід своїй країні.

І найважливіше:

Державна програма має бути однаковою для тих, хто був за кордоном, і для внутрішньо переміщених осіб. Не можна ділити громадян! 

Це має бути комбінація пропозицій роботи, житла й відчуття місії відбудови.

Українки а курсах кухарів, Ольштин, 2022. Фото: Hubert Hardy/REPORTER

— Хочу донести чіткий меседж до українців за кордоном: ваш досвід у Польщі — це не згаяний ресурс. Це ядро післявоєнного злету України.

Повертаючись, ви принесете стандарти Євросоюзу, його цінності. Ви знаєте, як робити бізнес і державу сильнішими. Тому інвестуйте в ці знання і в цей досвід, не піддавайтеся впливу негативних наративів! Працюйте, навчайтеся, здобувайте освіту. Це ваша стратегічна інвестиція у ваше особисте майбутнє, а також у конкурентоспроможність нашої України в Європі.

20
хв

Антоніна Курець: «Досвід у Польщі — це не згаяний ресурс, а ядро повоєнного злету України»

Діана Балинська
українці у фінляндії

Суспільство

Тут можна прожити на соціалку 

Христина Лєскакова була в Україні вчителькою англійської мови, а зараз викладає іноземцям фінську. До Фінляндії вона приїхала у 2022 році зі своєю маленькою донькою. Вибір країни став невипадковим — у фінському місті Тампере живе мати Христини.

— Нам було, де зупинитися, а розміщенням тих, кому не було, в 2022 займався Червоний Хрест, — розповідає Христина Sestry. — Нині за це відповідає вже інша організація. Новоприбулим українцям, як і раніше, зараз допомагають — більшість селять у великі квартири, перероблені під гуртожитки. У трикімнатній квартирі може жити кілька сімей, де кожна має свою кімнату. Якщо сім'я велика, можуть дати окрему квартиру, але тимчасово. Через рік після приїзду у людини з'являється право на муніципальну прописку, а разом з нею — нові можливості. 

Як і будь-де, у Фінляндії важливо знати місцеву мову. Христина вивчила фінську й зараз навіть викладає її іншим

До отримання прописки єдина доступна фінансова допомога — це біженська виплата близько трьохсот євро на місяць. З пропискою можна претендувати на базову соціальну допомогу, яка, якщо людина безробітна, становить близько 600 євро на місяць. Водночас можна отримати допомогу на оплату оренди квартири. До отримання прописки ця опція недоступна: тож ти або живеш у гуртожитку, або винаймаєш квартиру самостійно.

Тих, хто приїхав до Фінляндії, ставлять на облік на біржу праці, де для кожного українця працездатного віку розробляють інтеграційний план. Він включає вивчення фінської до рівня А2-В1 (іноді навіть В2), підтвердження або підвищення кваліфікації, працевлаштування. 

Зараз інтеграційний період скоротили з трьох до двох років, і за два роки вивчити фінську з нуля дуже складно. Я знаю небагато людей зі впевненим В1 навіть після трьох років у Фінляндії. Тому більшість іде працювати руками. 

Взагалі у Фінляндії для будь-якої роботи потрібна кваліфікація. У 2002 році чимало компаній закривали на це очі, бо хотіли допомогти українцям. Хоча навіть у клінінг потрібна кваліфікація, тобто навчання два з половиною роки. Чимало українців навчаються на молодший медичний персонал, щоб працювати, наприклад, у будинку для літніх людей. Чоловіки часто йдуть на будівництво або в слюсарі й електрики. Тут добре оплачується робота зварювальника, але все знову ж таки впирається в мову — без фінської ніяк.

Христина починала вивчати фінську ще в Україні.

— І хоча це було понад десять років тому, на стресі багато що згадалося, — каже вона. — У 2022 році мій рівень був десь між А1 та А2. Я відразу ж пішла на платні курси, де навчання було інтенсивнішим. Паралельно зайнялася підтвердженням свого диплома вчителя. Щоб мати право викладати, наприклад, у ліцеї, мені довелося довчитися — на щастя, безкоштовно — у вищій професійній школі. 

Моя професія у Фінляндії затребувана — тут більшість людей вивчає англійську. Але без знань фінської влаштуватися можна хіба що до міжнародної школи. Хоча фіни настільки люблять свою мову, що навіть фахівцю, який використовує у роботі лише англійську, працедавець радше запропонує оплатити курси фінської. Я закінчувала одні курси за іншими, а потім потрапила на трудову практику до коледжу, де фінську викладають іммігрантам. Після практики мені запропонували посаду інструктора, який допомагає студентам. Моя фінська на той час вже був на рівні В2, а зараз я вже сама її викладаю. Хоча спочатку планувала викладати англійську.

Гельсінкі 2025

За словами Христини, навіть якщо працюєш, отримувати грошову допомогу на оплату оренди можливо — все залежить від рівня доходу. Якщо зарплати недостатньо, держава компенсує суму, якої бракує.

Українці, які не працюють, живуть на соціалку в 600 євро на місяць. Прожити на ці гроші у Фінляндії можна

— Бо якщо людина не працює, рахунки за електрику й воду теж покриватиме соцдопомога. Основною статтею витрат буде їжа, а одяг можна просто купувати в секонд-хендах. 

Звучання пари дозволяє забути всі печалі

У Фінляндії постійними клієнтами «секондів» можуть бути цілком забезпечені люди, які дивляться на такий досвід як на можливість жити екологічно, дарувати речам друге життя. Фіни досить економні, тут мало хто живе на широку ногу. Ми, українці, любимо дарувати дорогі подарунки, а тут можуть подарувати, наприклад, шкарпетки — бо головне не ціна подарунка, а увага.

Мені здається, фіни стриманіші й спокійніші за українців. Вони не поспішають, не напружуються. Роботу виконують, але без стресу. 

У більшості робочий день починається о сьомій ранку, але вже о 7:20 всі йдуть на кавабрейк. Через годинку — ще на один, потім ще, а об 11:00 вже час обіду. І якщо робочий день закінчується о 16:00, то о 15:58 за робочим столом вже нікого нема

Тому що для фіна робота — це лише робота, а життя насамперед для того, щоб бути із сім'єю, гуляти на природі, їздити на озера, насолоджуватися. 

Христина з донькою в Лапландії, яка є мрією багатьох дітей світу

Ще одна відома складова фінської філософії — сауна. Сауну фін відвідує щосереди, щоп'ятниці й у вихідні — і майже всі місцеві, кого знаю, не порушують цю традицію. Це спосіб розслабитися, зняти стрес. У сауні, куди тепер іноді ходжу і я, є напис, який у перекладі з фінської означає, що звучання пари змушує забути всі печалі. У сауні не прийнято багато розмовляти — суть у тому, щоб сидіти і насолоджуватися звуком, що виникає при попаданні води на розпечене каміння. На те, щоб зрозуміти цей дзен, у мене пішли три роки. Сауною я вже насолоджуватися вмію, а ось працювати зовсім без стресу поки що не виходить.

Принцип уникати стресу тут застосовують і до навчання. Моїй доньці вісім, і для неї школа — це задоволення. Тут до дітей ставляться як до особистостей, яких ніхто не намагається ламати чи заганяти під стандарти. Вчитель ніколи не стане критикувати учня під час уроку або в присутності інших людей. 

До речі, у школах тут вивчають дві іноземні мови: крім англійської — ще й шведську, яка у Фінляндії є другою державною. Дивлячись на те, як у доньки викладають англійську, я розумію, що програма тут набагато легша, ніж в Україні. При цьому більшість фінів добре володіє англійською. Можливо, саме ця легкість у викладанні і дає результат, бо діти не сприймають іноземну мову як щось чуже і складне. Щодо навчання дорослих, то головна відмінність від України в тому, що викладач дає тобі до двадцяти відсотків матеріалу. Решта — самостійне вивчення.

Лікарняний через депресію 

— Моя п'ятнадцятирічна донька також дуже задоволена фінською школою, — розповідає Sestry українка Інна Богач, яка в 2022 переїхала до фінського міста Еспоо. — Мене приємно здивувало те, що діти тут забезпечені всім: від зошитів і ручок до ноутбуків. І ти нічого не купуєш. У школах — найновіша техніка, а такої кількості музичних інструментів, як у доньки в музичному класі, я не бачила ще ніде. Якщо потрібні додаткові заняття з вчителем, вони будуть безкоштовними. Зараз у доньки починається профорієнтація, суть якої в тому, що діти йдуть на двотижневу практику в організації, яку самі обирають, щоб спробувати ту чи іншу професію.

На відміну від доньки, яка вже добре володіє фінською, мені мова дається нелегко. Але я працюю в магазині, де щодня розмовляю з людьми. Також займаюся розписом одягу (в Україні я мала свою артстудію). Я завжди кажу, що у Фінляндії маю дві роботи: ілюстрація — для душі (у мене вже навіть виставка тут була!), а магазин — щоб заробляти і не сидіти на шиї у держави. Це важка фізична робота з восьмигодинною зміною, але вона дозволяє заробити. Плюс я тут закінчила коледж за спеціальністю «косметологія», а такожі навчаю українських дітей малюванню в українському центрі в Гельсінкі. 

Інна на виставці своїх робіт у місті Кааріна, 2024

В планах — переходити на робочу візу, яка веде до постійного президентства. У Фінляндії це можливо, якщо є робочий контракт з певною кількістю годин. 

У Фінляндії важливо жити ближче до великого міста, бо саме там є можливості. Українці, яких після приїзду селили у провінціях на півночі, згодом все одно вибиралися ближче до міст. У місті є робота, але й життя тут дорожче.

В Еспоо місяць оренди трикімнатної квартири коштує близько 1400 євро (у Гельсінкі дорожче)

Менша квартира буде близько 800 євро, але разом з комунальними — близько тисячі (при цьому мінімальна зарплата зараз близько 13 євро на годину). Ще потрібно враховувати, що квартира під оренду буде порожньою — може навіть не бути підключена електрика. Геть усе — від меблів до лампочок — купуєш сам. Єдине, що буде — кухня. 

Пральні машини є далеко не у всіх: у багатоповерхівці по черзі із сусідами можна прати та сушити речі у спеціально обладнаній пральні. А ще ти не маєш права клеїти шпалери або фарбувати стіни в колір, відмінний від білого, сірого чи блакитного. У Фінляндії, як і в інших скандинавських країнах, віддають перевагу мінімалістичному інтер'єру з білими стінами і меблями з IKEA. У фінському будинку не побачиш золотисті штори чи ліжко з балдахіном. До речі, будинки тут теплі, є централізоване опалення, що дуже важливо при суворому кліматі.

Наше місто Еспоо знаходиться на південному узбережжі, але навіть тут буває дуже холодно (якось було мінус тридцять і повітря буквально замерзало в носі), а сніг може йти навіть у травні. Найскладніший період тут настає у листопаді: довкола все сіре, постійно йде дощ, а світловий день дуже короткий. Йдеш на роботу в темряві, повертаєшся теж у темряві. Це гнітить, провокує депресію. Тому тут багато хто приймає не тільки вітамін Д, а й антидепресанти. 

Кажуть, Фінляндія — країна щасливих, разом з тим тут високий рівень самогубств.

‍Стрес чи депресивний настрій можуть бути причиною невиходу на роботу й видачі лікарняного

Я не сказала б, що тут багато п'ють. Алкоголь дуже дорогий, і люди, які справді це люблять, пливуть на поромі до Таллінна, звідки повертаються з цілими тачками з пляшками. Я якось пливла на такому поромі — і була єдиною пасажиркою без тачки. 

Попри специфічний клімат, Фінляндія мені подобається. І взагалі, не буває поганої погоди, буває лише неправильно підібраний одяг. Термобілизна, а також штани і куртки, що не промокають, — це тут речі першої необхідності. У Фінляндії немає гір, натомість багато красивих озер. Ми часто бачимо тут косуль, оленів, лисиць. 

Зайчик біля дому

Цим людям немає куди повертатись

— Ліси й озера придають Фінляндії особливого суворого шарму, — підтверджує Христина Лєскакова. — А є ще білі ночі, до яких також потрібно адаптуватися. Спека тут буває рідко, хоча цього літа цілих три тижні трималося близько 28 градусів. Для фінів це спекотно, особливо з огляду на те, що тут немає кондиціонерів. Пережити сюрпризи клімату фінам допомагає їхній принцип «не напружуватися», піші прогулянки, а взимку — лижі. 

А ще ж є Лапландія, де попадаєш у справжню зимову казку. Ми з донькою якось поїхали туди на один день. Перед Різдвом там неймовірна атмосфера, але навіть без ночівлі це дуже дороге задоволення.

За словами Христини й Інни, фіни досі активно допомагають українцям, обговорюючи потенційну загрозу і їхній країні з боку сусідньої Росії.

— В історії Фінляндії теж була війна з Росією, тому фіни нас розуміють і підтримують, — каже Христина. — Те, що Росія прагне поширити агресію на країни ЄС, тут також жваво обговорюється. Судячи з настроїв, фіни у разі необхідності підуть захищати свою землю. Хоча морально, звичайно, ніхто не готовий до війни. Завдяки соціальній захищеності фіни набагато більш розслаблені, ніж були ми до війни. ‍

У Фінляндії справді почуваєшся безпечно: розумієш, що якщо раптом втратиш роботу, держава тебе підтримає, якщо раптом захворієш, тобі не доведеться шукати гроші на дороге лікування‍

І це і є одна з причин, чому так багато українців думають залишитися у Фінляндії навіть після закінчення бойових дій. А друга причина — походження українців, які приїхали до країни.

«Є особливість, яка відрізняє Фінляндію від Польщі та інших західних європейських країн: сюди приїхало багато українців з окупованих територій або зі сходу України, — цитує соціолога, члена правління Товариства українців у Фінляндії Арсенія Свинаренко фінське медіа YLE . — Це був чи не єдиний шлях потрапити з окупованих територій через Росію до Західної Європи, насамперед до Фінляндії, Естонії чи Латвії. Цим людям нема куди повертатись. Вони втратили все, їхні міста і села зруйновані» .

Тому дедалі більше українців, які перебували в країні від тимчасовим захистом, зараз переходять на довгостроковий дозвіл на проживання типу А, що дає можливість після чотирьох років перебування і роботи у Фінляндії подаватися на отримання дозволу на постійне проживання. І хоча закон передбачає, що людина, яка перебуває в країні, може мати лише одну посвідку на проживання, для українців зробили виняток — їм дозволено мати і тимчасовий захист, і дозвіл на тривале проживання.

Фотографії з приватних архівів героїнь

20
хв

Двоє з трьох українських біженців у Фінляндії не планують повертатися. Чому? 

Катерина Копанєва

Може вас зацікавити ...

Суспільство

Ексклюзив
20
хв

Лист протесту польських жінок до Прем'єр-міністра, Сейму, Сенату та Президента Республіки Польща

Блоги

Ексклюзив
20
хв

Яке майбутнє чекає на молодь у Польщі?

Війна в Україні

Ексклюзив
20
хв

Пауза Трампа у поставках боєприпасів залишає українців без захисту. Що стоїть за цим рішенням і як це вплине на хід війни?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress