Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Куди поїхати з дітьми в Польщі? Найкращі парки розваг кличуть
Куди в Польщі поїхати з дітьми на вихідні, аби діти гарантовано запам’ятали цей день як щасливий на все життя? Ми підготували добірку найцікавіших парків розваг, де є атракціони для найменших, дорослих і підлітків, екстрим і казкові герої, магія і водні забави
Діти обожнюють парки розваг. Фото: energylandia.pl
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Парк умовно розділений на дві частини: закриту і просто неба. 25 крутезних атракціонів на площі 20 гектарів, дитячий театр, міні-аквапарк, мотузковий парк, велика ланцюгова карусель та дитяча автошкола, а також гірки, атракціони на воді й у тунелі, падіння з висоти та польоти, які добряче полоскочуть нерви. І, звичайно, щогодини відбуваються виступи бджілки Маї та її друзів. На території парку розваг працюють декілька кафе, є велика платна парковка.
Адреса: Ulica Przelotowa 1, 05-462 Góraszka (20-30 хвилин від Варшави)
Ціна: 57-115 злотих
Фото: majalandwarsaw.pl
2. Найбільший парк атракціонів у Польщі Energylandia
Найбільший, гарантовано незабутній парк, адже тільки тут є ціла зона екстремальних атракціонів.
Парк поділено на шість зон, кожна з яких має свою тематику. Одного дня тут може бути замало. Американські гірки, каруселі, гоночні траси та різноманітні сезонні атракціони — кожен знайде собі розвагу з різним ступенем екстриму. Наприклад, зона Bajkolandia створена для маленьких дітей, вони зустрічають тут героїв із улюблених казок і можуть спробувати себе у різних професіях. Strefa familijna пропонує розваги з помірною дозою адреналіну для всієї родини, а найпопулярніша Strefa ekstremalna — для тих, хто хоче випробувати свій характер.
Адреса: aleja 3 Maja 2, 32-640 Zator (1 година від Кракова, 3-4 години від Варшави)
За 80 кілометрів від Варшави можна побачити левітуючий кран, з якого тече вода, перевернуті будинки та меблі, безкінечну криницю, голограми та безліч інших оптичних ілюзій. Діти тут шукають скарби у старій золотій шахті, мандрують лабіринтом дзеркал, відвідують заповідник драконів. Найвідоміша будівля і символ парку — будинок, що начебто літає на зв'язці повітряних куль. Тут також є мангали для барбекю, кілька ресторанів і дитяча кімната для мам з немовлятами.
Адреса: Mościska 9, 08-455 Mościska (1 година від Любліна, 1-1,2 — від Варшави)
Це перший сімейний тематичний парк у Польщі. Основна ідея — казка про гномів та загадкових монстрів з волохатим тілом та величезними очима. Казковий замок, пірати та воїни теж в асортименті. Тут можна провести до 9 годин, адже у парку безліч розваг для дітей: від величезних ігрових майданчиків та гір, що сягають хмар, до мережі секретних тунелів та організованих занять і майстер-класів. Діти і батьки також можуть покататися поїздом чи на гігантських гойдалках.
Адреса: Trzcianki 92, 24-123 Janowiec (45 хвилин від Любліна, 2 години від Варшави)
Подивитися на сотню різних динозаврів в масштабі 1:1 і сходити в печерний ресторан поблизу Бидгоща — це ідеальна одноденна подорож для всієї родини. Крім скульптур динозаврів у натуральну величину, тут є Музей Землі, безліч видів рослин у Юрських садах, атракціони та парк польських мініатюр. Музей Землі — найбільший палеонтологічний музей у Польщі. Його експозиція налічує понад 1000 скам'янілостей та тварин з різних куточків світу.
Адреса: Sportowa 1, 86-050 Solec Kujawski (25 хвилин від м. Бидгощ, 3 години від Варшави)
Поринути в атмосферу торгового містечка XVI століття на 10 тисяч квадратних метрів з різноманітними атракціонами можна у парку Mandoria. Тут дух магічних історій переплітається із сюжетами на кшталт Гаррі Поттера. Це ціле місто пригод, загадок та сюрпризів. Каруселі та американські гірки, катання на човнах та тир з історичною зброєю. А найбільший захват у відвідувачів викликають гірка Mroczny Dwor, якою їдуть у темряві, та найдовша крита гірка в усій Польщі — Merkanta.
Адреса: Miasto Mody 2, 95-030 Rzgów (20 хвилин від м. Лодзь, 1,5 години від Варшави)
Під Катовіце розташований парк з 40 атракціонами для всієї родини. Тут є найбільша карусель у Польщі — «Великий літак». Літаки знаходяться на 45-метровій вежі та літають зі швидкістю до 55 км/год, політ займає близько 12 хвилин. До того ж тут є водні гірки заввишки в 8 та 12 метрів та найвідоміші американські гірки Lech Coaster.
Адреса: aleja Atrakcji 1, 41-501 Chorzów (5-10 хвилин від Катовіце, 3 години від Варшави)
Побачити Біг-Бен, статую Свободи та Ейфелеву вежу в один день можна в парку мініатюр «Мінієвроландія». Це чудове місце для відпочинку всією родиною, адже крім мініатюрних будівель, тут є квітучі рослини, територією гуляють фламінго та інші диво-птахи. На території є кілька зон відпочинку, кафе та досить великий дитячий майданчик. Це місце, де враження не втомлюють, а краса навколо милує втомлене око.
Адреси: ul. Noworudzka 11, 57-300 Kłodzko (1,5 години від м. Вроцлав, 4,5 години від Варшави)
Ціна: 45-49 злотих
Фото: minieuroland.pl
<span class="teaser"><img src="https://assets-global.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/659d7dc9d2736d659e3cd5b6_Finansove%20vychovannia%20ditej-p-800.jpg">«Читайте також: «Як навчити дитину поводитися з грошима»</span>
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Слід чітко розділяти депортацію та заборону на вʼїзд, тож розберемося, що це означає з юридичної точки зору.
Депортація — рішення прикордонника (стража граничного) щодо видворення іноземця з країни, коли його перебування незаконно або створює загрозу безпеці.
Заборона на в'їзд — це неможливість перетину кордону Шенгенської зони або деяких з її країн, навіть якщо у вас є на це юридичні підстави.
Під депортацією прийнято розуміти факт прийняття рішення владою Польщі про висилку іноземця через порушення ним закону або правил перебування, внаслідок чого відбувається примусовий виїзд іноземця і заборона на в'їзд на термін від кількох місяців до 10 років.
Примусове виселення або видворення іноземця з країни — це адміністративне покарання за порушення законодавства (наприклад, нелегальне перебування, прострочена віза, злочин). Може відбуватися як контрольований добровільний виїзд або як примусове видворення під конвоєм.
Що означають літери, які ставлять прикордонники в паспорт при забороні вʼїзду?
• А — відсутні документи, що необхідні для в'їзду в країну. Наприклад, немає закордонного паспорту, а є звичайний біометричний. Або не вистачає документів на дітей.
• С — немає підстав для вʼїзду. Наприклад, скінчився термін безвізу, віза або ВНЖ.
• Е — відсутні документи, що мають бути основою для вʼїзду. Наприклад, є паспорт з робочою візою, але немає освядчення від роботодавця, яке підтверджує факт роботи.
• G — не підтверджено необхідну для в'їзду грошову суму. Зараз це 75 злотих з людини на добу пересування.
• F — ця літера свідчить про те, що у іноземця вичерпані можливі дні перебування в країні. В такому випадку знову заїхати в Польщу буде можливо, коли буде поновлено безвіз або отримана нова віза.
Ці літери точно не означають депортацію, і тільки-но причину буде усунено, іноземець може вʼїхати без проблем. Наприклад, оформити візу, запрошення на роботу або взяти із собою необхідну грошову суму.
Небезпечні символи
• I — означає, що іноземця визнали загрозою для суспільства, країни або національних інтересів. Позбутися цього статусу досить складно і часом неможливо.
• H — іноземець перебуває у списках SIS (в Шенгенської інформаційної системі). Це база даних іноземців, яким заборонено в'їзд у Шенгенську зону або в конкретную країну Шенгену.
• D — віза чи документ для в'їзду є фальшивими.
• B — є також інші сфальсифіковані документи.
За що можуть депортувати українця в Польщі? Список причин
• Незаконна праця. Наприклад, незареєстрована підприємницька діяльність або робота за студентською візою
• Ухилення від сплати податків
• Порушення терміну перебування. Коли при це стає відомо на момент перебування в країні. Коли прострочений термін перебування виявлений на етапі повторного вʼїзду загрози депортації немає
• Грубе порушення чинного законодавства. Наприклад, водіння в стані алкогольного спʼяніння. А також якщо людина була засуджена за кримінальний злочин
• Підробка документів або користування фальшивими документами
• Надання органам державної влади інформації, що не є правдивою
• Якщо людина внесена до реєстру осіб, перебування яких не бажано на території країни
• Загроза національній безпеці або належність до терористичних організацій.
Згідно законодавству Польщі, ухвалити рішення про депортацію можуть Комендант (голова) підрозділу Стражі граничної або Комендант (очільник) конкретного пропускного пункту Стражі граничної. Але ініціювати роботу і перевірку ціх служб можуть також представники поліції і Міноборони, податкової служби, воєводи, служба розвідки та нацбезпеки й інші регіональні представники влади. Для цього вони мають направити заяву в Страж граничну, і вже комендант ухвалить рішення та термін депортації. Зазвичай це від 3 до 5 років.
Процес депортації не відбувається моментально: порушнику дають від 15 до 30 днів, щоб добровільно покинути країну. Якщо це прохання буде про проігноровано, тоді правопорушника будуть супроводжувати органи правопорядку до кордону. Залежно від виду порушення термін може бути різним — від пів року до п'яти років.
Чи можна оскаржити рішення про депортацію?
Так, це цілком можливо, і на це є 14 днів з моменту отримання рішення. Щоб оскаржити рішення про депортацію, необхідно звернутися із заявою у Воєводський ужонд. Якщо навіть правопорушник знаходиться в центрі утримання нелегальних мігрантів, бланк заяви можна попросити там. Розглядати апеляцію буде Управління зі справ іноземців, і до моменту прийняття рішення строк виїзду може бути продовжений. Також вам знадобиться досвідчений адвокат.
Чи можуть депортувати українців під час війни?
Як бачимо, так, якщо на це є політична воля. Для Євросоюзу питання депортації завжди має не тільки юридичний, але й моральний аспект. Якщо людина має статус воєнного біженця, або захист від польського уряду, то депортувати її непросто. Проте може підніматися питання про анулювання статусу і подальшу депортацію.
Взагалі, депортувати людину в країну, де йде війна, непросто, і це змушує органи правопорядку використовувати спеціальні механізми. У випадку з війною в Україні рішення приймається в індивідуальному порядку, бо країни Європейського Союзу не мають права примусово повертати біженців додому, поки триває війна. Депортувати можуть лише за вагомої причини, що стосується важких правопорушень або загрози нацбезпеці. Також враховується, чи є людина пенсіонером/інвалідом, чи приїхала вона з регіону України, де зараз тривають активні бойові дії.
Які варіанти отримати медичні послуги існують у Польщі?
Для українців під тимчасовим захистом у Польщі є опція обов'язкового медичного страхування NFZ (Narodowy Fundusz Zdrowia або Національний фонд охорони здоров'я) — і вона безкоштовна. Це державна система медстрахування, що забезпечує громадянам та іноземцям доступ до більшості медичних послуг. Фінансується вона за рахунок внесків роботодавців і підприємців, а також з держбюджету. Згідно з детективою тимчасового захисту, навіть українці, які офіційно не працевлаштовані, але мають активний статус UKR, можуть звертатися до державних лікарень та поліклінік Польщі (з табличкою NFZ) за безкоштовною медичною допомогою.
Однак багато хто купує додатковуприватну медстраховку, щоб уникнути довгих черг або піврічного очікування консультацій вузькопрофільного фахівця. У такому разі зручно вибрати приватну медичну опіку в одному з мережевих медичних центрів, адже так ви завжди можете користуватися послугами певної клініки, яка є до вас найближчою.
Приватна опіка дозволяє обирати лікарів, спеціалізацію, час та місце прийому, а також іноді отримувати знижки на ліки й процедури. Вона не замінює обов'язкового страхування NFZ, а діє паралельно. Види послуг, які покриває таке страхування, залежить від обраного пакета. Найдорожчий — цe Premium, в якому доступне навіть ушпиталення у разі потреби до приватного медичного центру (ціна пакета сягає 600 злотих на місяць).
Загалом вартість послуг приватного страхування стартує з 90 злотих на місяць. Зазвичай у такому пакеті вам будуть доступні тільки консультації певних фахівців і деякі аналізи. Частіше поляки обирають розширені пакети з великою кількістю різних фахівців та аналізів. Середня ціна такої послуги складає 250-300 злотих на місяць. Договір укладається на рік з оплатою помісячно. Якщо ви перестали оплачувати послугу, через 1-2 тижні затримки у вас забирають право доступу до послуг до погашення заборгованості.
Як оформити страховку в приватній клініці Польщі?
Щоб оформити приватну медичну опіку, слід звернутися до обраного медичного центру. У кожного з них свої тарифи, умови та пакети страхування. Зазвичай вартість залежить від віку, стану здоров'я, обраного пакета та терміну дії договору. Після заповнення анкети фахівець запропонує вам різні варіанти, і користуватися послугами можна буде відразу після присвоєння номера та створення картки страхування (karta ubezpieczenia). Ці дані потрібно буде пред'являти при кожному зверненні до лікаря. Але якщо ви їх забули, співробітник центру зможе перевірити статус страховки за номером PESEL. При цьому приватний медичний центр не перевіряє, чи активний у вас статус тимчасового захисту і чи легально ви перебуваєте в країні.
З одного боку, це здається дуже зручним — користуватися послугами приватного медичного центру за страховими тарифами, коли сама вартість однієї консультації тут починається від 250 злотих, не кажучи вже про вартість аналізів та інших маніпуляцій. Але наскільки це зручніше, ніж безкоштовні послуги з NFZ, і чи є приватна опіка аналогом державної медицини?
«Щойно приїхали до Польщі, дитина захворіла, і ми 8 годин чекали лікаря на SOR. Потім нас направили до лікарні, місць не було, і всю ніч син провів під крапельницею у коридорі. Все було настільки довго, що коли син одужав, я вирішила оформити ще й приватне медстрахування у великому медентрі, щоб більше не було таких довгих очікувань та нервів. Рік тому на двох дітей без хронічних захворювань пакет обійшовся мені в 565 злотих на місяць. Це був максимально повний пакет послуг з ушпиталенням, аналізами, консультаціями вузьких спеціалістів. Було зручно, що можна записатися прямо в аплікації, взяти консультацію онлайн і рецепт чи направлення на аналізи, але за рік ми відмовилися від цієї послуги», — розповідає киянка Марія Мамчур.
Незважаючи на всі зручності, описані в пакеті послуг, існує чимало підводних каменів, про які вам ніхто не скаже до того моменту, поки ви не зіткнетеся з реальною проблемою.
«З мого досвіду, а також досвіду знайомих, у період епідемій приватне медстрахування працює так само, як обов'язкове за NFZ, — пояснює Марія. — Наприклад, коли у Варшаві була епідемія грипу і всі хворіли, записатися до приватного лікаря можна було лише на два тижні вперед. А щоб невідкладно отримати доступ до послуг, також довелося довго сидіти в черзі. Якщо ж у цей період вам чи дитині потрібні крапельниця чи госпіталізація, а в приватній лікарні немає місць (а так часто буває), вас просто перенаправляють до звичайної лікарні NFZ. Тому така страховка далеко не завжди вирішує питання довгих черг.
Приватна страховка має сенс, якщо вам потрібні постійні консультації фахівців та певні аналізи, зазвичай це трапляється при хронічних проблемах зі здоров'ям, але якщо ви хворієте нечасто і плануєте звертатися до лікаря тільки у випадку вірусу, воно того не варте».
У приватних центрах немає інфекційного стаціонару
Моя історія з приватним медичним страхуванням завершилася після того, як мій син перехворів на кір. Почалася хвороба несподівано та бурхливо з високої температури та дуже поганого загального стану. Я зверталася по страховці до приватного медичного центру, але там говорили, що це звичайний вірус і треба чекати. За два візити у нас взяли лише загальний аналіз крові, тест на стрептокок і зробили платний тест на ковід. Як виявилось, у приватних центрах страховка не покриває тест на ковід, це було плюс 90 злотих за аналіз.
Коли дитині стало зовсім погано у вихідні, додзвонитися приватним медикам було неможливо, як і викликати швидку допомогу за їхнім номером. Ми поїхали до дитячої лікарні, де сину діагностували кір, поклали до інфекційного відділення та зрештою вилікували. У приватних центрах немає інфекційного стаціонару, та й домогтися ушпиталення там дуже складно — зазвичай всі місця вже зайняті.
У разі гострих станів та апендициту з ймовірністю в 99% вас відправляють до державної лікарні NFZ.
Отож, приватна медична опіка — це зручно, якщо вам потрібен постійний супровід педіатра або вузьких фахівців і регулярні аналізи. Але вона не замінює NFZ і не завжди справляється з вирішенням екстрених ситуацій.
Тут українці лікуються від самотності, спілкуються, вчаться, творять, підтримують одне одного й не дають своїм дітям забути рідну культуру. Тут підприємці сплачують податки в польський бюджет, а відвідувачі донатять на ЗСУ й плетуть на фронт сітки. UA HUB — простір, відомий серед багатьох українців у Польщі.
Керівниця UA HUB Ольга Касьян понад десять років працювала з військовими, правозахисними організаціями й волонтерськими ініціативами, поєднуючи досвід громадських зв'язків, урядових відносин і міжнародних комунікацій. Нині її місія — створити середовище, де українці в Польщі не почуваються ізольованими, а стають частиною сильної, згуртованої спільноти.
Ольга Касьян (в центрі) з відвідувачами концерту японського піаніста Хаято Суміно в UA HUB
Діана Балинська: Як з’явилась і втілилась ідея створення UA HUB у Польщі?
Ольга Касьян: Ще до війни, після народження моєї доньки, я гостро відчула потребу у просторі, де мами могли б працювати чи навчатися, поки діти займаються з педагогами поруч. Так народилася задумка створити в Києві «Мама-хаб» — жіночо-дитячий простір. Тоді реалізувати ідею завадило повномасштабне вторгнення, але сама концепція залишилась і в думках, і на папері.
Коли ми з донькою опинились у Варшаві, я вже мала значний досвід організаційної роботи — волонтерські проєкти, допомога військовим, адвокаційні кампанії. Я бачила, що тут є українці з підприємницьким досвідом, є люди з навичками, які можуть бути корисними громаді. Але кожен робив щось окремо. Мені здалося важливим створити простір, де ми зможемо об’єднатися: бізнеси — щоб розвиватися, а громада — щоб мати місце зустрічей, навчання та взаємопідтримки.
Саме тоді відбулося знайомство з представниками великої міжнародної компанії Meest Group, створеної українською діаспорою в Канаді (засновник — Ростислав Кісіль). Вони купили у Варшаві будівлю під свої потреби, і оскільки радо підтримують діаспорні ініціативи, стали нашими стратегічними партнерами: надали приміщення і здають його резидентам UA HUB зі знижкою. Це ключовий момент, адже без такого кроку створити подібний центр у Варшаві було б практично неможливо.
Сьогодні ми вже розглядаємо можливість створення подібних просторів і в інших містах Польщі, адже часто отримуємо від української спільноти такі пропозиції.
— Хто сьогодні є резидентами UA HUB і які у них можливості?
— Наші резиденти дуже різні: це мовні школи, дитячі гуртки, танцювальні студії, творчі майстерні, спортивні секції, освітні й культурні ініціативи, а також професійні послуги — юристи, медики, майстри з краси тощо. Усього в хабі працює близько 40 резидентів, і вільних приміщень вже немає.
Послуги наших резидентів платні, але їхні ціни залишаються конкурентоспроможними.
До того ж у нас є негласне правило: принаймні раз на тиждень у хабі відбувається якась безкоштовна подія чи ініціатива — майстерклас, воркшоп, лекція чи дитяче заняття
Також до нас приходять жінки, які займаються плетінням маскувальних сіток для ЗСУ — для таких ініціатив оренда в хабі безкоштовна. Таким чином кожен може знайти щось для себе, навіть якщо поки не має можливості витрачати на це гроші.
Плетіння маскувальних сіток, потреба в яких ніколи не закінчується
Усі наші резиденти працюють легально — у них є зареєстрована одноособова господарська діяльність або спілка, вони сплачують податки. Тож вони без проблем користуються соціальними виплатами, наприклад 800+.
Для нас офіційно оформлені документи є дуже важливим моментом, адже більшість резидентів — це жінки, мами, які поєднують роботу та сім’ю і можуть завдяки такій системі впевнено планувати своє життя за кордоном
Взагалі, для підприємців резидентство в UA HUB означає значно більше, ніж просто оренду кімнати. Це доступ до цілого середовища — підтримка, нетворкінг, обмін досвідом, коло потенційних клієнтів і партнерів. Важливо, що кожен резидент робить свій внесок у підтримку української спільноти за кордоном та допомогу тим, хто зараз стоїть на захисті нашої держави.
А для відвідувачів UA HUB це можливість «закрити всі потреби» у межах однієї локації: від занять для дітей та мовних курсів до відпочинку, зустрічей, консультацій юристів і медиків, культурних подій.
Жартуємо, що в нас немає хіба що супермаркету
— У чому відмінність UA HUB від інших проєктів і фундацій для українців?
— По-перше, ми — незалежний проєкт, без грантів і дотацій. Кожен резидент робить свій внесок у розвиток простору.
Це бізнес-модель, а не дотаційна історія
Так ми залишаємося самодостатніми й вільними від сторонніх впливів.
По-друге, ми поєднуємо бізнес і соціальну місію. Тут можна заробляти й водночас допомагати — як у буденних речах, так і в критичних ситуаціях. Наприклад, коли один з наших співгромадян загинув, саме тут швидко зібрали ресурси й допомогу для його сім’ї. Це — про силу горизонтальних зв’язків.
Діти пишуть листи воїнам
— Ваш слоган — «Свій до свого по своє». Що він означає?
— Для нас це гасло не про відгородження від когось, а про взаємну підтримку. Коли людина опиняється в іншій країні, їй особливо важливо мати спільноту, яка допоможе відчути: ти не сам. У нашому випадку це спільнота українців, які зберігають свою ідентичність, мову, культуру, традиції — і водночас відкриті до співпраці й спілкування з поляками й іншими громадами.
Ми дбаємо про те, щоб українці могли залишатися українцями навіть за кордоном. Наприклад, у нас є курси з української мови для дітей, які тут народилися або приїхали зовсім маленькими. Для них це можливість не втратити коріння, не загубити зв’язок з власною культурою. Ми часто наголошуємо: наші діти — це майбутній генофонд, адже зростаючи в Польщі, вони зберігають українську ідентичність.
Інший аспект — взаємна підтримка бізнесів. Українці можуть купувати товари й послуги одне в одного. Таким чином ми тримаємо економічну ланку всередині спільноти й водночас допомагаємо кожному бізнесу розвиватися.
— Ви сказали, що UA HUB відкритий для поляків. Як ви працюєте з українцями в умовах наростаючого негативного ставлення частини польського суспільства?
— Дійсно, ми завжди відкриті для поляків. Ми співпрацюємо з фундаціями, лікарями, вчителями та іншими професійними спільнотами з Польщі. Важливо наголосити: UA HUB — це не «гетто», а простір, який приносить користь усім.
Тут можна знайти українські товари й послуги, відвідати культурні й освітні заходи, познайомитися з українською культурою. Це взаємне збагачення і спосіб будувати горизонтальні зв’язки між українцями й поляками.
Заняття із писанкарства
Щодо негативного ставлення: ми розуміємо, що інколи воно проявляється через емоції, політичну риторику чи непорозуміння. Особисто я сприймаю це спокійно, бо маю багатий досвід роботи в стресових ситуаціях з військовими та волонтерськими організаціями.
Наша стратегія — показувати цінність українців і створювати спільні проєкти. Наприклад, ми плануємо проводити курси першої допомоги польською мовою — зараз ця тема дуже актуальна
Ми живемо у світі, де існують загрози з боку Росії та Білорусі, і це питання безпеки для всієї Європи. Навіть якщо немає прямих зіткнень армій, загроза дронів чи ракет — це терор і це породжує страх, а люди, коли перебувають у страху, стають більш вразливими до маніпуляцій.
Саме тому нам важливо об’єднуватися, ділитися досвідом і підтримувати одне одного. Це стосується не лише культурних і соціальних проєктів, але й навчань, підготовки цивільного населення та, за потреби, навіть військових ініціатив. Польський народ історично вольовий і стійкий, він пережив багато гноблення й випробувань, і це дозволяє будувати партнерство на взаємоповазі й солідарності. Лише разом ми можемо захищати демократичні й гуманістичні цінності, які плекалися десятиліттями, і протистояти будь-яким зовнішнім загрозам.
— Зараз багато говорять про інтеграцію українців у польське суспільство. Як ви це розумієте і що робить UA HUB у цьому напрямку?
— Інтеграцію не варто сприймати як щось примусове, на кшталт «треба змусити людей адаптуватися». Це природний процес проживання в новому середовищі. Навіть якщо в межах однієї країни людина змінює місто — умовно з Донецька переїжджає в Ужгород, — то вона так чи інакше проходить інтеграцію в іншу локальну спільноту, зі своїми традиціями, мовними чи навіть релігійними відмінностями. Так само українці інтегруються у Польщі і, треба сказати, роблять це досить швидко.
Українці — нація, яка легко підхоплює традиції, швидко вчить мову, відкрито взаємодіє. Польща в цьому сенсі є особливо близькою через ментальність і схожість мов. Особисто я польську мову не вчила спеціально, але вже без проблем можу нею спілкуватися у повсякденному житті й по роботі. Це все побутова інтеграція, яка відбувається щодня.
Наші діти — це особлива тема. Вони або народилися тут, або приїхали зовсім маленькими. Вони ходять у польські садки й школи, вчаться польською, переймають традиції. Фактично вони виростають у двох культурах, і це величезний ресурс як для України, так і для Польщі.
Поляки точно не повинні втратити цих дітей, адже навіть якщо вони колись поїдуть з Польщі, то назавжди збережуть мову й розуміння місцевої ментальності. Це майбутні «містки» між нашими країнами
За закон проголосували 227 депутатів, 194 були проти, а сім утрималися.
Раніше депутати проголосували за пропозицію про перехід до третього читання проєкту без повторного направлення його до комісії та проголосували проти пропозиції депутатської групи Конфедерації Польської Корони про відхилення закону в цілому. Вони також відхилили поправки та пропозиції меншості, подані опозицією.
Не отримали підтримки пропозиції клубу PiS, що стосувалися, зокрема, посилення покарань для осіб, які незаконно перетинають кордон, введення покарання за пропаганду бандеризму, подовження з 3 до 10 років мінімального періоду безперервного проживання в Польщі, необхідного для визнання іноземця громадянином Польщі, та обмеження можливості отримання кредитів і позик Банком державного господарства на користь Фонду допомоги.
Депутати також відхилили пропозиції меншості, подані Клаудією Яхірою (KO), яка хотіла, зокрема, пов'язати виплату 800 плюс з професійною діяльністю не тільки іноземців, які проживають у Польщі, але й польських громадян.
Не отримала підтримки також поправка партії Разом, яка повертала умови виплат до стану попереднього проєкту закону.
Проєкт закону про внесення змін до деяких законів з метою перевірки права на виплати на користь сім'ї для іноземців та про умови надання допомоги громадянам України у зв'язку з збройним конфліктом на території цієї держави був розроблений після того, як наприкінці серпня президент Кароль Навроцький повідомив, що не підписав поправку до закону про допомогу громадянам України. Своє рішення він мотивував, зокрема, тим, що допомогу 800 плюс повинні отримувати тільки ті українці, які працюють у Польщі.
Регулювання ущільнює систему отримання виплат на користь сім'ї іноземцями. Право на ці виплати буде пов'язане з професійною діяльністю та навчанням дітей у польській школі, за винятком, наприклад, осіб з інвалідністю. Крім того, право на виплати буде пов'язане з отриманням іноземцями щонайменше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, що означає, що в 2025 році це буде 2333 злотих брутто.
ЗУС щомісяця перевірятиме, чи іноземці були професійно активними. Якщо в даному місяці іноземець не був активним, виплата у наступному місяці буде призупинена, а переказ не буде здійснений
ЗУС також перевірятиме в реєстрі головного командира Прикордонної служби, чи даний іноземець не виїхав з Польщі.
Для кращої ідентифікації іноземців, які претендують на виплати, та їхніх дітей буде введено обов'язкове отримання номера PESEL. При присвоєнні PESEL також буде перевірятися перебування дітей на території Польщі.
Нові правила також передбачають інтеграцію баз даних різних установ, що дозволить ефективніше контролювати права іноземців та усунути спроби шахрайства з виплатами.
Також будуть введені обмеження щодо можливості користування послугами охорони здоров'я дорослими громадянами України. Йдеться, зокрема, про програми охорони здоров'я, лікувальну реабілітацію, стоматологічне лікування та програми медикаментозного лікування.
Відповідно до закону, діючі норми щодо легальності перебування громадян України, які втекли від війни, будуть продовжені до 4 березня 2026 року.
Тепер закон буде переданий до Сенату, після чого його має підписати президент.
«Західні країни мають вчитися в України збивати дрони»
Марина Степаненко: Протягом останнього місяця Польща вже кілька разів фіксувала «випадкові» порушення свого повітряного простору російськими БпЛА. А в ніч на 10 вересня країна пережила безпрецедентну атаку двома десятками дронів. Якою була ваша перша реакція на ці провокації?
Андерс Пак Нільсен: Все виглядало дуже драматично, але водночас це була одна з тих ситуацій, коли потрібно зберігати спокій і чекати, поки з'являться факти, перш ніж робити висновки, що саме ти спостерігаєш. Спочатку, коли я стежив за подіями в режимі реального часу в соцмережах, справді здавалося, що на Польщу було скоєно напад.
Згодом стало зрозуміло, що це, ймовірно, провокація. Це цілком відповідає тому, що ми бачили раніше від Росії — різні способи випробування або тиску на Польщу, а також інші країни НАТО, що є частиною більш широкого підходу гібридної війни. Цей інцидент був драматичнішим, масштабнішим, але, по суті, я бачу його як частину того самого шаблону.
Це вказує на ще одну тенденцію — загальну ескалацію гібридної війни. На жаль, це буде продовжуватися. І ймовірно, в майбутньому ми побачимо потенційно небезпечніші інциденти.
— Що довела ця провокація РФ? Чи можна говорити про неспроможність НАТО збити два десятка дронів та неефективність використання ресурсів, тобто дорогих ракет проти дешевих безпілотників? Які уроки мають бути винесені?
— Західні країни повинні усвідомити серйозність ситуації. Війна продовжує загострюватися, і це, ймовірно, призведе до прямого протистояння з європейськими державами. Проблема полягає в тому, що країни продовжують думати, що ж таке «базовий» рівень загрози.
У випадку Польщі — я не думаю, що збройні сили очікували прямого нападу з боку Росії, адже останній інцидент не був нападом. Але зрозуміло, що настав час підвищити рівень готовності, навіть якщо донедавна це не здавалося необхідним.
Проблема в тому, що ми не можемо виключити можливість реальних, прямих атак у майбутньому. Іноді на Заході ми так зосереджуємося на рішучості України, що забуваємо, що Росія є такою самою рішучою.
І оскільки військова економіка Росії починає слабшати, я думаю, що Росія готова вжити більш драматичних заходів, щоб тиснути на західні країни, зокрема Польщу, аби зменшити підтримку України
Для них це буде ключовим фактором для зміни ситуації на свою користь.
— Від початку повномасштабного вторгнення ми спостерігали за порушенням повітряного простору кількох членів Альянсу — країн Балтії, Румунії, але це були поодинокі інциденти. Чому саме Польща і саме зараз стала об’єктом масованої атаки російських безпілотників?
— Польща має вирішальне логістичне значення для направлення західної допомоги в Україну. Географічне положення також відіграє важливу роль — просто легше направляти дрони в Польщу, ніж, скажімо, в Німеччину чи Швецію.
— Україна запропонувала свою допомогу. Вона має великий воєнний досвід. Чи варто НАТО на це зважати?
— Так. Україна особливо добре навчилася знаходити економічно ефективні засоби боротьби з дронами, щоб не витрачати дорогі ракети на дешеві цілі. Західні країни також повинні почати розробляти щось подібне — власні еквіваленти.
Невеликі мобільні підрозділи України ефективно протидіють дронам Shahed, а зараз вони навіть працюють над створенням дронів-перехоплювачів. Саме такі рішення потрібні і нам. Цей інцидент став нагадуванням: якщо Польща не була повністю готова до атаки всього 19 дронами, що буде, якщо вона зіткнеться з такими тривалими атаками, як в Україні?
І це стосується не тільки Польщі. Я не думаю, що моя країна, Данія, також була б готова. НАТО в цілому має серйозно замислитися над цим, адже за якийсь рік ми можемо регулярно стикатися з подібними атаками.
Російський дрон влучив у житловий будинок у селі Вирики в Люблінському воєводстві. Польща, 10.09.2025. Фото: Dariusz Stefaniuk/REPORTER
— Це перший випадок, коли члену НАТО довелося збивати російські дрони. Як ви оцінюєте реакцію і результат операції союзників?
— Я думаю, що ми все ще не знаємо, яким буде результат, оскільки ми ще не бачили реакції. Досі країни НАТО не поспішали реагувати, і позитивним моментом є те, що вони зосередилися на підтримці України — це головне завдання.
Однак, мінусом є те, що НАТО не продемонструвало рішучих дій проти провокацій, що, можливо, підштовхнуло Росію до подальших дій.
Ми вже бачили порушення повітряного простору, глушіння GPS, саботаж кабелів у Балтійському морі, і досі ні на що з цього не було надано реальної відповіді
Сподіваюся, цього разу ми побачимо реальні рішучі наслідки — щось, що змусить Росію двічі подумати, перш ніж спробувати знову. Якщо все закінчиться лише черговою дипломатичною скаргою, цього недостатньо.
«Ставити на Вашингтон зараз просто наївно»
— Якщо Росія наважиться на наступний крок і атаки матимуть жертви, де, на вашу думку, пролягатиме «червона лінія», яка змусить НАТО діяти жорсткіше?
— Питання в тому, що насправді потрібно, щоб залучити до цього США. Досі реакція Вашингтона була надзвичайно слабкою. Ми чули жорсткі заяви від НАТО та деяких європейських країн, але від Дональда Трампа — практично нічого.
Росія може зробити висновок, що це навіть і близько не спровокувало реакцію США, що може підштовхнути її до подальших дій. І ви повинні запитати себе: якби це була справжня атака з вибухами в Польщі, чи змінило б це щось? Незрозуміло. Ця невизначеність є небезпечною. Якщо Росія вважає, що США не відреагують, то що є справжнім стримуючим фактором?
У якийсь момент це може підірвати саме НАТО — який сенс у союзі, якщо провокації не мають наслідків?
Не знаю, чи ми колись взагалі побачимо рішучу реакцію США. Схоже, Дональд Трамп піде на все, щоб уникнути дій проти Росії. Однак, сподіваємося, що інші країни зможуть дати Путіну зрозуміти, що це не той шлях, яким слід іти.
— Якийсь тиждень тому президенти США й Польщі провели теплу зустріч у Вашингтоні, що у Варшаві було сприйнято як позитивний сигнал для американсько-польського альянсу. Як ви інтерпретуєте відсутність жорстких коментарів з боку Трампа щодо останньої провокації, враховуючи цей контекст?
— Я не думаю, що хтось може по-справжньому довіряти Дональду Трампу. Він симпатизує деяким європейським лідерам, зокрема Навроцькому, але також і Путіну. Саме таких правих лідерів він любить підтримувати. Тоді як інших відвідувачів Вашингтона зустрічає суворо.
Зрештою, немає жодних підстав вірити, що Трамп підтримає Європу проти Росії — з моменту вступу на посаду він демонструє протилежне
Загальна тенденція полягає в тому, що американська участь у забезпеченні європейської безпеки зменшується. Тому будувати нашу майбутню безпеку на «хороших відносинах» з Трампом наївно. Європі потрібні альтернативи, які не залежать від примх американського президента.
Знаю, що відносини між Польщею і Україною складні, але вважаю, що найкращою гарантією безпеки для Європи буде сильна польсько-українська вісь
Нам потрібна ширша дискусія про побудову нової європейської структури безпеки. Замість просто говорити про «гарантії» для України, ми повинні визнати саму Україну ключовим гарантом Європи, оскільки вона має найбільшу армію, можливості, рішучість і географічне положення, які нам потрібні.
Надалі Європа повинна прийняти, що США не будуть надійним союзником протягом десятиліть. Ставити на Вашингтон, як це робить зараз Польща, просто наївно.
Президент США Дональд Трамп і президен РП Кароль Навроцький спостерігають за прольотом військових літаків США у Вашингтоні, 3.09.2025. Фото: POOL via CNP/INSTARimages.com
— Понад третина коментарів у польських соцмережах перекладають провину за провокацію з дронами на Україну. Чому саме цей наратив Кремль обрав ключовим? І наскільки небезпечним може бути такий «зсув фокусу» — з агресії Росії на звинувачення України?
— Не можна виключати, що перешкоди можуть відхилити дрони в неправильному напрямку. Але 19 дронів водночас? Це здається дуже малоймовірним, особливо з огляду на те, що деякі з них залетіли з території Білорусі. Не думаю, що хтось серйозно вірить, що Україна навмисно відправила дрони до Польщі.
Якщо Польща стурбована, то доцільною реакцією було б розширити свою систему протиповітряної оборони на територію України або патрулювати кордон, щоб перехоплювати загрози до того, як вони його перетнуть
Такі ініціативи, як «Небесний щит Європи» (проєкт наземної інтегрованої європейської системи протиповітряної оборони, яка включає протибалістичні можливості, — Авт.), стали б сильним сигналом Росії, що таке не буде толеруватися, а також принесли б користь і Польщі, і Україні.
Звинувачувати Україну немає сенсу. Україна веде війну, зазнає масованих авіаударів і, звісно, використовує засоби радіоелектронної боротьби. Це іноді змушує дрони збиватися з курсу, але така вже реальність на полі бою.
— НАТО ніколи не створювало ніяких військових загроз Росії як державі, — вважають деякі українські оглядачі. Натомість Альянс несе реальні загрози політичному режиму Путіна і саме тому розвал НАТО або принаймні відмова від захисту прийнятих після 1997 року країн Східної Європи були і залишаються пріоритетом політики Кремля. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Що дадуть Москві провокації на Східному фланзі НАТО?
— Я згоден з цією думкою. НАТО не є загрозою для самої Росії — ніхто не планує вторгнення на російську територію. Водночас Альянс є величезною загрозою для імперських амбіцій Кремля.
Для Путіна бути великою державою означає мати сферу впливу над меншими сусідами, а НАТО руйнує цю ідею. Ось чому підривання впливу НАТО є такою одержимістю
Не думаю також, що ми повинні виключати можливість того, що Росія безпосередньо оскаржить статтю 5 в найближчі роки. Не повномасштабна війна, а невеликі провокації, щоб перевірити, чи можуть вони створити розкол, особливо переконавши США не виконувати своїх зобов'язань. Якщо це станеться, згуртованість НАТО розвалиться.
А коли НАТО буде ослаблене, країни Східної Європи опиняться самі. Кинути виклик НАТО як Альянсу для Росії є поганим варіантом, але зробити те саме з Естонією, Латвією, Литвою чи Фінляндією окремо набагато легше — і саме так Росія зможе реалізувати свої амбіції імперської держави.
«Росія хоче, щоб всі до такого звикли. Захід має нормалізувати протилежне»
— Чи має Україна зробити якісь висновки з цього інциденту?
— Ні. Головною проблемою є готовність Заходу до дій. Логічним першим кроком було б розширення зони протиповітряної оборони на частину території України — всього за кількасот кілометрів від кордону — і дозвіл західним літакам патрулювати ці повітряні простори. Це не було б надто ризиковано і дало б чіткий сигнал.
Росія відправляє такі дрони, щоб нормалізувати уявлення про те, що такі інциденти є звичними. Мета полягає в тому, щоб зрештою це перестало бути новиною. Захід повинен нормалізувати протилежне: постійну військову присутність Заходу в Україні, захист її повітряного простору та поступове вживання подальших заходів, якщо Росія продовжуватиме тиск.
Поки що Захід не виявляє до цього інтересу. Просто захищати нашу сторону кордону недостатньо. Треба перейняти український досвід створення невеликих спеціалізованих підрозділів для економічно ефективного збивання безпілотників. Вчитися на досвіді України — що працює, а що ні — оце стало б хорошим початком.
— Чи західні політики усвідомлюють, що їхня реакція насправді є досить слабкою? Чи розуміють вони, що Росія це бачить і робить власні висновки?
— Не думаю, що більшість західних політиків усвідомлює, наскільки небезпечною є ситуація в Україні. Якщо вона триватиме, не виключено, що вона може зачепити і нас. Коли одна зі сторін наближається до поразки, можна очікувати більш драматичних дій, але багато хто цього не бачить.
Більшість політиків також недооцінює рішучість Путіна. Існує стійке припущення, що він шукає вихід, але він налаштований виграти цю війну. Мене турбує, що станеться, коли він усвідомить, що насправді не виграє. Саме тоді війна може загостритися в небезпечний для Заходу спосіб.
— Чи може Україна перемогти, як думаєте? За рахунок чого і за яких обставин?
— Питання полягає в тому, що означає «перемогти». Якщо йдеться про відновлення територій до кордонів 1991 року, то це складно. Для цього потрібний колапс з боку Росії, наприклад, тривалі атаки на логістику, що призведуть до падіння морального духу — подібно до того, як Росія вийшла з Першої світової війни. Це не неможливо, але малоймовірно.
Зараз Україна ефективно захищається, тоді як Росія перебуває в наступі і зазнає труднощів. Якщо Україна перейде в наступ, вона зіткнеться з подібними викликами. Тому звільнити всі території наразі дуже складно без примусового колапсу або прийняття величезних втрат.
Якщо ми визначаємо «перемогу» як збереження незалежності України, тут у мене набагато більше оптимізму. Ця війна насамперед не про територію, а про політичний контроль. Мета Путіна — домінувати над Україною і перетворити її на державу на зразок Білорусі. У цьому сенсі Україна перемагає.
Військова економіка Росії є нестійкою, і протягом року їм буде важко підтримувати ці зусилля. Україна, яка має підтримку західних союзників, перебуває в більш стійкому становищі. Тому в цій війні на виснаження Україна має кращі позиції, ніж Росія, навіть якщо повне звільнення території залишається складним завданням.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
