Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
<frame>Дарина Онишко — координаторка проєктів у справах молоді організації Community of Democracies. Навчалась у Вроцлавському та Варшавському університетах на спеціальності «Міжнародні відносини». Брала участь у студентському обміні Erasmus в Норвегії, вивчала політологію. Працювала в National Democratic Institute, в Українському консульстві у Вроцлаві, очолювала організацію European Democracy Youth Network, що об’єднує молодь з 23 країн.<frame>
Про рішення навчатись у Польщі
Я родом з Луцька, а це всього кілька сотень кілометрів від кордону. Польща не лише територіально, а й ментально близька, тож виїхати туди було звичною ситуацією. Мову почала вивчати ще з 12-ти років.
Чимало моїх друзів вирішили навчатись у більш західних країнах — Німеччині, Франції, Великій Британії… Зараз, озираючись, розумію, наскільки правильним був мій вибір. Рівень освіти в Польщі високий, а роботу тут можна знайти швидше, ніж в Лондоні чи Парижі.
Про вибір спеціальності
По татовій лінії у мене в родині є фізики-науковці, я теж маю схильність до точних наук. Стояла перед вибором: астрофізика чи міжнародні відносини. Події Євромайдану і початок війни в Україні у 2014 році підштовхнули обрати друге. Один з аргументів проти астрофізики був «кому вона буде потрібна в Україні», «це низькооплачувана професія» і ще низка стереотипних переконань.
Таке мислення — застаріле. Сьогодні кваліфіковані фахівці потрібні в різних галузях, особливо враховуючи плани і потреби для відбудови України. Професія обирається за покликом серця.
Про віру в демократію і комунізм у Європі
Я працюю у сфері розвитку демократії вже чимало років. Погоджуюсь з тезою, що ця система далеко не ідеальна, але кращої поки не вигадали.
У мене враження, що у Західній Європі сучасна молодь менше розуміє, наскільки демократія і свобода слова важливі для суспільства. Молодь не пам’ятає або не знає, як це — жити не в ЄС. В університетах Західної Європи та в Америці виникають прокомуністичні, соціалістичні рухи. Під час останньої робочої поїздки в Брюссель я бачила їхні агітації: плакати в центрі міста з символами серпа і молота. Ми ж у Східній Європі, а особливо в Україні, знаємо, що такі прояви — це серйозна небезпека.
Демократія — це процес, який не завжди триває від тріумфу до тріумфу. Система або зміцнюється, або робить крок назад
Навіть у найбільш розвинених і найбільш стійких демократіях, таких як США чи Німеччина, цей процес потребує постійної підтримки. Кожні вибори і навіть окремі рішення на державному рівні несуть як загрози, так і можливості.
Про сучасне молодіжне політичне лідерство
Часто доводиться чути, що моє покоління — молодь до 30 років — це слабоактивна категорія суспільства. Що ми політично апатичні, рідко беремо участь у виборах. Це підтверджують й дослідження Міжпарламентського союзу.
Однак, у таких дослідженнях йдеться про «класичну» присутність в політиці — через політичні партії та вибори. Насправді ж сучасна молодь просто обирає інші шляхи політичної активності, реалізується через більш гнучкі майданчики. Наприклад, об’єднання в університетах, а також соцмережі, завдяки яким кожен голос може почути широке коло осіб.
Водночас у політичних колах досі існують певна вікова дискримінація і стереотипи щодо некомпетентності молодих фахівців. У своїй роботі я допомагаю молодим людям реалізувати себе, дати їм можливість здобути досвід, який допоможе працювати у місцях високого рівня. Аби довести, що молоде покоління здатне якісно керувати процесами в НГО, в бізнесі, в політиці.
Є й яскраві приклади, які руйнують стереотипи.
Український парламент є зараз одним з наймолодших у світі, і в цілому Україна — хороший приклад політичної активності молодих людей. Навіть у порівнянні з Америкою, де вони мало залучені в процеси на рівні Конгресу. У Польщі дуже активізувався молодіжний рух перед виборами, які відбулись в жовтні минулого року. Явка виборців віком від 18 до 29 років досягла 70%, що дозволило демократичним силам здобути перемогу. У Грузії сьогодні сотні тисяч протестувальників — переважно молоді люди — захищають демократію.
Я не вважаю, що старші люди мають більше можливостей — старші просто мають більше влади
Країнам та їхнім інституціям потрібен молодіжний драйв, їхні ідеї, енергія. Навіть з наукової точки зору молодь має унікальний вид інтелекту, так званий «плинний інтелект», який робить їх особливо корисними для прогресу.
Сьогодні у світі маємо близько 1,5 мільярда людей віком від 15 до 24 років, а це 16% світового населення. Величезна демографічна група. Хто, як не молодь, краще зрозуміє потреби молоді?
У нашій організації Community of Democracies ми маємо Раду з 10 осіб віком до 30 років. Це представники різних країн світу, наприклад, з Нігерії, Замбії, Кореї, Тайваню, Канади тощо. Вони беруть участь у зібраннях наших країн-членів двічі на рік, обговорюють теми, які цікавлять молодь. Наприклад, питання участі молоді у виборах, права людини, використання технологій тощо.
Про проблеми молоді і очікування від виборів до Європарламенту
Статистично найбільш активна вікова категорія виборців, коли ми говоримо про вибори до Європарламенту — це молодь до 25 років і старші люди 60+. Для середньої вікової категорії пріоритетні вибори на локальному рівні — у їхніх країнах.
Участь молоді на виборах до Європарламенту в 2019 році зросла на 50% у порівнянні з тими, що відбулись у 2014-му. Вперше кілька держав-членів ЄС дозволили громадянам віком від 16 років голосувати, що дало молодим європейцям інструмент для більшого впливу на майбутнє Європи.
Це відбувається у важливий для європейської політики момент, коли ЄС змушений адаптуватися до численних суспільних трансформацій — зеленої, цифрової, демографічної, економічної, — на фоні багаторічної кризи.
Серед молоді суттєво зріс фокус уваги на питаннях безпеки та мілітаризації. Війна стала головним питанням політичної соціалізації. Є розуміння, що мирної Європи, в якій ми виросли, — більше не існує. Надзвичайно актуальним для молодого покоління є також проблема психічного благополуччя
Ще років 10 тому про це навіть не говорили у публічному просторі. Зараз молодь вважає, що має бути більше програм, спрямованих на збереження та зміцнення ментального здоров’я.
Боротьба за збереження довкілля та зміна клімату залишаються серед ключових питань для європейської молоді. Актуальності не втрачають і так звані «bread-and-butter» питання: ціни на житло, рівень освіти, питання оплачуваного стажування.
Тож очікування молодих людей на виборах до ЄС включають активну участь у процесах прийняття рішень, які визначатимуть їхнє майбутнє. Вони прагнуть бачити Європу, яка активно бореться зі зміною клімату, забезпечує стабільність та безпеку, пропонує можливості для соціального та економічного розвитку. Молодь розуміє важливість свого голосу і готова використовувати його для досягнення позитивних змін.
Зі свого боку Євросоюз також багато робить для мобілізації молоді та активної участі у виборах. Тут варто згадати, наприклад, ініціативи Together.eu, EU Youth Dialogue Platform, European Youth Hearing.
Про відповідальність кожного українця за кордоном
Об'єднуйтесь, щоб зберегти свою національну ідентичність. У часи мого студентства ми разом організовували різні заходи — зустрічі, конференції, запрошували відомих українців. Відвідуйте культурні заходи в країнах, де ви знаходитесь: Українські Доми зараз активно функціонують по всьому світу. Знайомтеся. Часом в музеях я обираю гід українською і таким чином знайомлюсь із земляками.
Слідкуйте за політичною ситуацією в Україні.
Не всі, хто виїхав за кордон через війну — повернуться назад. Але донати, волонтерство, підтримка рідної культури і адвокація України на міжнародній арені — відповідальність тієї частини українців, що залишаться жити за кордоном
Про Україну з-за кордону
Мені здається, що молоді люди, які вже досить довго не проживають в Україні, сильно її романтизують. Навіть зараз, під час великої війни. Я, принаймні, точно. Завжди і всюди розповідаю, яка чудова наша країна, яке активне та прогресивне наше суспільство, який розвинений у нас бізнес. Однак, коли повертаюся додому, розумію, що все не зовсім так. Це розчаровує.
Пам'ятаю дуже динамічний розвиток України перед війною. Хочеться, щоб вона стала ще кращою, коли ми повернемося.
Про ставлення до російської мови та культури
Це дуже болюче питання і ми часто обговорюємо його з колегами. За моїми спостереженнями, якщо у 2022-му, після початку повномасштабного вторгнення, всі масово почали переходити на українську, то зараз цей ефект помітно слабшає.
Є ті, хто зробив свідомий вибір відмовитись від всього російського. Навіть якщо раніше був російськомовним. Але є й ті, для кого «мова не проблема» чи ті, що керуються принципом «яка різниця». Особливо добре таких людей помітно за кордоном.
У моєму будинку проживають українці, я часто чую російську мову з їхніх балконів. Мене це вражає і лякає. Не розумію, яким чином іноземці мають відрізняти нас від росіян
Про повернення в Україну
У мене, як і в кожного молодого українця і українки, чимало надій на світле майбутнє нашої країни. Безумовно, воно має бути у європейській родині, як повноправного члена ЄС та НАТО.
Вірю, що досвід війни зробить Україну лише сильнішою. Що ми станемо «антикрихким» суспільством і нацією. Як у концепції Нассіма Талеба: коли щось не просто витримує удар, а стає завдяки цьому в рази міцнішим.
Вважаю, що залучення молоді у процеси прийняття ключових рішень — життєво необхідне, щоб прискорити трансформацію і модернізацію країни. Це також зміцнить принципи демократії у довгостроковій перспективі.
Я б дуже хотіла, аби молодь, яка зараз виїхала за кордон, використала цей воєнний час на навчання і корисний досвід, який після закінчення війни привезе в Україну.
Принаймні я так і збираюсь зробити.
Фотографії з приватного архіву
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
