Ексклюзив
20
хв

Вища освіта в Польщі: як українцям вступити до польських вузів

Все виглядає досить просто і водночас складно. Як готуватись до вступу в польський вуз? З чого починати підготовку — з вибору мови чи спеціальності? Який вуз обрати — державний чи приватний? Скільки коштує навчання? Sestry.eu розібрались з цими питаннями

Ольга Пакош

Початок 2023-2024 навчального року в Ягеллонському університеті. Фото: Anna Wojnar, www.uj.edu.pl

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Аби українцю вступити до польського вишу, необхідно знати польську або англійську мови, надати документ про закінчення середньої школи (атестат з оцінками), результати тестів ЗНО/НМТ і пройти співбесіду. Для артистичних та мистецьких спеціальностей також потрібно представити творчий доробок.

Університет Марії Склодовської-Кюрі. Ректор UMCS Радослав Добровольський під час інавгурації студентів 2023/2024. Фото: Jakub Orzechowski / Agencja Wyborcza.pl

Що варто знати про польську вищу освіту?

Вища освіта в Польщі має два основних рівні: бакалаврат (licencjat) та магістратуру (magistratura). Навчання на бакалавра — студії 1 рівня — триває здебільшого три роки. На магістра — це студії 2 рівня — півтора або два роки. Вступити до  магістратури можна лише з дипломом бакалавра. Щоб вступити на бакалавра, необхідно мати атестат закінчення середньої школи.

На деяких спеціальностях навчання триває від 9 до 12 семестрів, це так звана єдина магістратура (studia jednolite magisterskie), коли після завершення студент одразу отримує диплом магістра. Найчастіше така форма навчання використовується в праві, медицині, педагогіці та психології. З українським дипломом бакалавра можна вступити у польський вуз на магістратуру. Навчання триватиме від 3 до 4 семестрів.

В аспірантуру (Szkoła doktorska) можна вступити лише з дипломом магістра, навчання там триває 4 роки, результатом навчання є написана дисертація, після захисту якої аспірант отримує ступінь кандидата наук. Аспіранти переважно отримують щомісячну стипендію в розмірі від 3,5 до 4,2 тисяч злотих, залежно від навчального закладу.

З чого почати?

Починати варто з вибору спеціальності. Врахуйте свої зацікавлення, оцініть здібності та реально підійдіть до майбутнього працевлаштування після завершення навчання. Тому що вступити, вчитись і закінчити університет, знайти роботу за спеціальністю — це три різні процеси, які часто не є складовими втілення заповітної мрії. Вступити — найлегше. Вчитись і успішно завершити — вже складніше, хоча все ще в полі вашої відповідальності. Найважче — знайти роботу й нерідко мати  бажання працювати за обраною спеціальністю.

«Якщо аналізувати, які напрямки обирають українці в Польщі, то зріз останніх кількох років виглядає так: 40% — менеджмент, 40% — спеціальності, пов’язані з ІТ, і решта 20% — це філологія, психологія, економіка та інші напрямки», — розповіла засновниця та директорка Європейської освітньої групи Studix.eu Христина Пищик.

Вищі навчальні заклади в Польщі, як і в Україні, поділяють за формою власності на державні (publiczne) та приватні (niepubliczne). Українські абітурієнти можуть вступати у державні та приватні університети, академії, коледжі.

Державні (традиційно мають вищий рейтинг) пропонують більше можливостей за різними спеціальностями. Натомість приватні вузи (серед них є також лідери рейтингів і з великим конкурсом на одне місце) швидше адаптуються до змін в світі і пропонують нові спеціальності, реагуючи на потреби ринку.

Університет підприємництва та адміністрації в Любліні. Фото: Jakub Orzechowski / Agencja Wyborcza.pl

Скільки коштує навчання?

Допоки українські громадяни можуть користуватись додатковим або тимчасовим захистом на території Республіки Польща — мають PESEL UKR — навчання в державних вузах для українських громадян є безоплатним, до того ж є можливість отримувати стипендію.

Окрім того, право на безоплатну освіту мають:

  • іноземці з Картою Поляка;
  • іноземці, які мають статус біженця;
  • іноземці, які мають чоловіка/дружину громадянина Польщі або є родичем громадянина Польщі;
  • іноземці, які є резидентами ЄС, і проживають у Польщі.

Вимоги кожного вузу щодо оплати при вступі та інших оплат можна знайти в розділі «Вступна кампанія» (Rekrutacja).

Якщо вуз приватний, то навчання у ньому платне. Вартість залежить від рейтингу самого вузу, популярності обраної спеціальності та тривалості навчання. Ціна за рік може коливатись від 1500 до 6000 євро. Але навіть у приватних вузах існує можливість отримати або стипендію, або знижку на навчання.

Який вуз обрати?

«Високий рейтинг університету чи академії, понад десять кандидатур на одне місце свідчить не лише про престижність вузу чи обраної спеціальності в ньому, але й про те, що переваги матимуть кращі з кращих. Наприклад, потрапити на «інформатику» у Варшавській політехніці — це серйозний виклик для самих поляків, що вже говорити про іноземців. Але мало хто знає, що, наприклад, вступити на ту ж таки «інформатику» у Військову Технічну Академію вже простіше й легше», — розповідає Христина Пищик.

Сайт Міністерства науки та вищої освіти Польщі, де зібрана вся офіційна інформація на тему вступу і навчання у вузах Польщі, подає рейтинги найпопулярніших спеціальностей. В першу десятку серед бакалаврських та магістерських стаціонарних програм за популярністю станом на 2023 рік, увійшли:

  • Інформатика;
  • Психологія;
  • Управління;
  • Медична справа;
  • Право;
  • Економіка;
  • Фінанси та облік;
  • Фізіотерапія;
  • Англійська філологія;
  • Медсестринська справа.

Якщо говорити про рейтинг спеціальностей і кількість охочих на одне місце, то перша п'ятірка виглядає так:

  1. Соціальна інформатика (30,4);
  2. Корейська філологія (30,1);
  3. Зелені технології (28,4);
  4. Орієнталістика (19,9);
  5. Інформатика та інтелектуальні системи (18).

Також в десятці найпопулярніших спеціальностей опинились маркетингова комунікація, молекулярні біотехнології в медицині, східна філологія — японістика, а також режисура.

Серед державних вишів найбажанішими в 2023 році були Ґданська Політехніка, Познанська Політехніка та Варшавська Політехніка. У них на одне місце претендувало 8 кандидатів.

Щодо кількості кандидатів, то найбільше заяв абітурієнти подали у Варшавський університет — 50 198, у Варшавську Політехніку — 38 091, у Гірничо-Металургійну Академію в Кракові — 30 415 заяв. Серед приватних вузів абітурієнти часто обирали Вищу Економіко-Гуманітарну Академію у Варшаві – 9 219, Університет SWPS (Вища Школа Соціальної Психологі) — 5 907, Академія Леона Кожмінського у Варшаві – 4 279.

Понад 20 років освітній портал Perspektywy досліджує рейтинги навчальних закладів у Польщі: від шкіл та ліцеїв до академій та університетів. Спираючись на дані рейтингів за минулий рік, можна обрати державний чи приватний виш, ознайомитись з правилами вступу та почати підготовку.

Економічний факультет Ґданського університету. Студенти під час святкування Дня Європи. Фото: Jan Rusek / Agencja Wyborcza.pl

Військові вузи

В Польщі є п’ять військових вишів, і в кожному з них можуть навчатись іноземці, але лише на цивільних спеціальностях. Військові вузи перебувають у відомстві Міністерства оборони, але працюють за тими самими правилами прийому іноземців на навчання, що і в університетах, які підпорядковані Міністерству вищої освіти та науки. Зокрема, Академія Військового мистецтва, Військова Технічна Академія, Академія Морського флоту, Військова Льотна Академія, Академія Сухопутних Військ.

У військових вузах на цивільних напрямках варто звертати увагу на інженерні спеціальності, інформаційні технології, зокрема, системи кібербезпеки (вони стають все популярнішими щороку), логістику, а також управління та адміністрацію.

Якою мовою відбувається навчання?

Навчання може бути або польською, або англійською мовами. Великі університети, такі як Сілезький в Катовіцах або Вроцлавський, пропонують безкоштовні курси польської мови. Проте більшість вузів перевіряють рівень володіння польською мовою, допустимий для навчання – це рівень В1-В2. Деякі вузи можуть вимагати сертифікати мовних шкіл, проводити власні тести або здійснювати онлайн-тестування чи співбесіду.

Документи для вступу

Основні документи:

  • Свідоцтво про народження;
  • Закордонний паспорт;
  • Атестат та додаток;
  • Медична довідка;
  • Фото;
  • Анкета вступника.

Додаткові документи:

  • Присяжний переклад документів, зазначених вище;
  • Сертифікат рівня володіння польською мовою;
  • Результати HMT;
  • Апостиль документів (підтвердження того, що документ дійсно видавався в Україні і може використовуватись в Польщі);
  • Довідка про склад сім’ї;
  • Довідка про прибутки.
Варшавський Університет. Фото: Adam Stepien / Agencja Wyborcza.pl

Який регіон обрати?

Мапа Польщі, як і України, складається з різних регіонів, де кожен має свою історію, ментальні та культурологічні особливості, але хороша інфраструктура, зручний міський транспорт та доступність магазинів і закладів відпочинку присутня у всіх.

Варшава

Як і кожна столиця, Варшава має найбільше можливостей, але життя тут дорожче. Одні з найвищих цін на оренду житла, продукти харчування та їжу в громадських закладах.

Одна з найчисленніших українських діаспор проживає саме у Варшаві та її околицях. Місто має зручну комунікаційну систему. Для студентів тут неважко знайти підробіток у вільний від занять час: чи то робота в закладах харчування, чи то прибирання, чи навіть перша робота по спеціальності. У Варшаві мають свої офіси більшість міжнародних корпорацій та фірм. Населення — це мікс приїжджих, іноземців та корінних мешканців, які досить дружелюбні та відкриті до інших. Найчастіше студенти вибирають Варшавський Університет, Варшавську Політехніку, Варшавський Економічний Університет, а також приватні вузи – Академію ім.Леона Козьмінського в Варшаві, Польсько-Японську Вищу Школу ІТ Технологій, Університет Vistula, Collegium Civitas.

Вроцлав

До лютого 2022 року саме тут проживала найбільша кількість українців у Польщі. Мер міста Вроцлава Яцек Сутрик є великим другом українців, і саме у Вроцлаві з'явилася перша школа з українською мовою викладання та інші можливості збереження української ідентичності. У Вроцлаві поряд з представництвами корпорацій, розташовані виробничі філії великих підприємств. Місто має високу туристичну культуру, розташоване близько гір Судетів та в радіусі 200 км до Німеччини та до Чехії. Найбільшою популярністю серед студентів користуються Вроцлавський університет, Вроцлавська Політехніка, Економічний Університет у Вроцлаві, Вроцлавський Університет Природничих Наук, серед приватних — Нижньосилезька Вища Школа, Міжнародна Вища Школа Логістики та Транспорту.

Краків

Місто з давніми академічними традиціями. Його візитівка — Ягеллонський університет, другий за популярністю, а часто перший за престижністю вуз у країні. Серед його випускників — Юрій Дрогобич, Миколай Коперник, Андрей Шептицький, Станіслав Лем, Норман Девіс.

Мешканці Кракова ментально трохи нагадують львівян — здебільшого традиціоналісти, консерватори, добре освічені та приязні. Хоч Краків є невеликим містом, тут добре розвинена міська комунікація, є багато пам'яток архітектури, бурхливе мистецьке життя, Краків люблять туристи та міжнародні корпорації, такі як Cisco та Comarch.

Кожен район Кракова має все необхідне для комфортного життя — доїзд, магазини і місця відпочинку. Студенти обирають Ягелонський університет, Краківську Політехніку та її прямого конкурента Гірничо-Металургійну Академію, Краківський Економічний Університет, Краківський Педагогічний Університет, Аграрний Університет, серед приватних – Краківську Академію Анджея Фрича Монджейского, Вищу Школу Управління та Банківської Справи.

Познань

Четверте місто серед «студентських» міст Польщі. Познань розташована на заході країни і має швидке транспортне сполучення з Гданськом, Варшавою, Любліном і Краковом. А за неповні три години можна доїхати звідси потягом до Берліна.

Тут відносно небагато українців, але мешканці Познані переважно відкриті та дружелюбні. Місто стрімко розвивається і лідирує як місто з найбільшим інвестиційним потенціалом. Знайти роботу тут простіше, ніж у Кракові чи Вроцлаві.

Студенти зазвичай обирають Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Економічний Університет, Познанську Політехніку, серед приватних — Вищу Школу Іноземних Мов імені Самюеля Богуміла Лінде та Вищу Школу Логістики.

Жешув

Столиця Підкарпаття. Українську мову тут можна почути всюди. Столиця воєвудства, яке межує з Україною та прийняло найбільшу кількість біженців. Як кажуть місцеві мешканці про своє місто, «Жешув має всі принади великого міста, але без його недоліків».

Близькість до України робить його найбажанішим містом для українських студентів. Тут розташований головний офіс найбільшої польської ІТ-компанії — Asseco.

Серед вузів найчастіше обирають Жешовську Політехніку та Університет Жешовський, серед приватних — Вищу Школу Інформатики та Управління. До речі, саме у Вищій Школі Інформатики та Управління діє програма навчання Start IT в кооперації з компютерним гігантом Cisco. Навчання відбувається частково онлайн, є безоплатним для українців і має на меті навчити основам ІТ-технологій 10 тисяч осіб протягом 2 років.

Катовіце

Місто Катовіце займає перше місце по кількості щорічних інвестицій і невпинно змінюється, перетворюючись з колись сумного, шахтарського регіону на сучасну метрополію. Тут розташований найбільший аеропорт лоукостів, один з найбільших компютерних хабів Польщі тощо. Агломерація має потужні перспективи щодо працевлаштування як в польських, так і в іноземних компаніях.

Ціни на проїзд, продукти та оренду квартир тут відчутно нижчі, ніж в інших містах Польщі. Студенти обирають Сілезький Університет, Економічний Університет в Катовіцах, Сілезьку Політехніку, Сілезький Медичний Університет, серед приватних – Академію WSB в Домброві Гурничій.

Ґданськ

Столиця приморської агломерації, або як її ще називають Тримісто, що об’єднала Ґданськ, Ґдиню та Сопот. Найбільший польський порт на півночі. Одне з найгарніших міст в Польщі, де зародився рух опору, який переріс в легендарну Солідарність. Мешканці Триміста відкриті, дружелюбні, з проєвропейськими цінностями, які виступають за демократію та рівність. Студенти обирають здебільшого Ґданську Політехніку, Ґданський Університет, Морську Академію в Ґдині, серед приватних — Вищу школу банківської справи.

No items found.
Стратегічний партнер
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, редакторка. З 2015 року живе в Польщі. Працювала в різних українських виданнях: «Поступ», «Лівий берег», «Профіль», «Реаліст.онлайн». Авторка публікацій на тему українсько-польської співпраці: економічні, прикордонні аспекти, культурна спадщина та вшанування пам’яті. Співорганізаторка журналістських ініціатив українсько-польської дружби. Працювала як тренерка програми ЄС «Права жінок і дітей в Україні: комунікаційний компонент». Серед зацікавлень: розвиток особистості, нейролінгвістичне програмування тощо.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
сава чуйков тактична медицина

<span style="display: block;  margin-top: 1rem;  margin-bottom: 1rem;  padding: 1rem;  background-color: rgb(234, 234, 234);">«Більше знань — менше страху» — це серія про досвід українців у формуванні стійкості: про вміння реагувати на кібератаки та відключення електроенергії, про організацію евакуації та надання допомоги, а також збереження психічної рівноваги під час війни. Поки армії світу аналізують тактику українських збройних сил, ми придивляємося до уроків, які дає суспільство. Адже це про побудову безпечного майбутнього. Серія створюється у співпраці зі стратегічним партнером — Фондом PZU

Щохвилини у світі хтось потребує допомоги — і часто долю потерпілого вирішують не медики, а звичайні люди, які опинилися поруч. Вчасно накладений турнікет, прямий тиск на рану чи навіть правильно підібрані слова — іноді цього достатньо, щоб врятувати. Які навички обов’язкові для кожного цивільного? Як не зашкодити? І які стандарти НАТО спростував досвід війни в Україні?

Помилки, що коштують життя

Наталія Жуковська: Які базові навички з домедичної допомоги має знати кожен на випадок надзвичайної ситуації?

Сава Чуйков: Якщо говорити про навички, то немає якогось «мінімуму». Є обставини, які трапляються найчастіше — наприклад, ДТП або зупинка серця. Є більш складні — скажімо, похід у гори, де хтось зірвався зі схилу й отримав важкі травми. Якщо поруч є люди, які знають, як діяти, вони можуть врятувати життя. Тож що більше ви знаєте — то краще.

Якщо ж говорити конкретно, мінімальний набір життєво важливих навичок такий:

·    Зупинка кровотечі — уміти накладати турнікет, робити прямий тиск на рану, користуватися бинтами для тампонування і  пов’язками.

·    Розпізнавання критичних станів — втрати свідомості, інсульту, серцевого нападу, судомних нападів. 

·    Серцево-легенева реанімація (СЛР) — базовий навик, який реально рятує життя.

Також важливо вміти забезпечити людині без свідомості прохідність дихальних шляхів, перевернувши її на бік. Знати, як користуватися автоматичним зовнішнім дефібрилятором (АЗД) і проводити штучну вентиляцію легень. Навіть найпростіший дихальний мішок за 300-500 гривень (близько 30 злотих) варто мати в автомобілі чи офісі. 

Інструктор з тактичної медицини Сава Чуйков під час навчання

Сьогодні кожна людина має знати бодай основи тактичної медицини. Вміти асистувати медикам, рятувальникам чи поліцейським під час вибухів, терактів, аварій, пожеж, ДТП з великою кількістю постраждалих. Бо медиків і рятувальників не вистачає у жодній країні. Натомість люди поруч часто мають сили допомогти, але не мають для цього знань. І через це або бездіяльні, або навіть заважають фахівцям, бо панікують. 

— Які найпоширеніші помилки допускають люди, коли намагаються надати допомогу пораненим?

— Основні помилки: не навчатися взагалі; думати, що прочитати в інтернеті — це те саме, що пройти тренінг; пройти один курс у житті і вважати, що цього достатньо.

А ще — неякісне навчання або «інструктори» без компетенції, які поширюють міфи. Серед цивільних це трапляється рідше, а от у військових, на жаль, були фатальні наслідки через неправильні дії. Найпоширеніший міф — що турнікет треба періодично послаблювати, «щоб відновити кровообіг». Це радянський пережиток, який уже коштував життів. Щоразу, коли людина так робить, поранений втрачає ще трохи крові, а іноді ті 200 мл стають вирішальними.

— Тобто якщо людина не впевнена, що робити, — краще взагалі не чіпати постраждалого?

— Не зовсім так. Не можна просто стояти осторонь. Якщо ви не знаєте, як надати допомогу фізично, зробіть те, що можете: викличте медиків, забезпечте безпеку місця події, зупиніть рух, покличте інших, знайдіть аптечку, заспокойте людину. Навіть це — вже допомога. Найгірше — коли ніхто нічого не робить, байдужість. 

— В Італії український військовий у відпустці побачив пораненого хлопця і наклав джгут. В яких випадках життя може знадобитися ця навичка?

— Уміння накласти джгут може врятувати не тільки на війні, а й у мирному житті. Таких випадків дуже багато

Історія з Італії показова.

Є три основні ситуації, коли накладання турнікета — життєво необхідне:

1. Масивна кровотеча з кінцівки, коли кров буквально б’є струменем або просочується настільки швидко, що бинт чи серветка миттєво промокають.

2. Відрив або частковий відрив кінцівки — тут не можна втрачати час, одразу потрібно ставити турнікет.

3. Турнікет має стояти на 5-8 см вище рани, але ніколи на суглобі. Затягуємо до повної зупинки кровотечі — доки не перестане просочуватися кров. Після цього фіксуємо час накладання (можна написати маркером на шкірі, пов’язці або прямо на самому турнікеті).

— Як правильно зупинити кровотечу, якщо немає спеціальних турнікетів?

— Турнікет коштує близько 30 доларів, і я не розумію, чому люди часто питають, як зробити турнікет власноруч. Це ж річ, яка реально рятує життя.

Якщо ж турнікета немає — не можна імпровізувати! Масивну кровотечу часом реально зупинити прямим тиском руки. Це як зі шлангом на городі — якщо ви його придавите, вода перестає текти. Так само й тут: натиснути, але знати де, як і в якому напрямку тиснути.

Приклад тампонування рани

Другий метод — тампонування рани. Берете бинт або навіть шматок тканини й поступово, шар за шаром, заповнюєте поранення, створюючи всередині тиск. Потім фіксуєте зверху бинтом чи футболкою, і цього в багатьох випадках може бути достатньо. Стерильність тут не головна — головне зупинити кров. Використовуйте одяг — свій чи потерпілого. 

— Декілька місяців тому стала відома історія українського полоненого, якому росіяни перерізали горло, але він перемотав його і вижив. Що саме він зробив, що йому це вдалося?

— Не бачив, що саме робив той чоловік, але загальні принципи у разі поранення шиї такі:

1. Контроль кровотечі — перше завдання. Якщо великі судини не зачеплені й кровотеча відносно контрольована, можна:

здійснити прямий тиск на рану (марлева/чиста тканина, притиснути долонею);

якщо доступно — затампонувати  рану гемостатичним бинтом або хоча би марлею і притиснути;

турнікет на шиї не застосовують — небезпечно. Для шиї — саме прямий тиск і тампонування.

2. Не витягувати чужорідні предмети, якщо вони в рані — фіксуйте їх на місці і притискайте довкола, щоб зменшити кровотечу. Видалення може викликати сильнішу кровотечу.

3. Слідкувати за диханням: якщо воно ускладнене (задуха, хрипи, кров у роті), треба:

звільнити дихальні шляхи (прибрати кров, блювотні маси);

посадити/покласти людину напівсидячи, якщо вона при свідомості і це не заважає контролю кровотечі;

якщо людина непритомна — поставити в бічне стабільне положення  або забезпечити прохідність дихальних шляхів і бути готовим до реанімації.

4. Якщо рана наскрізна і трахея пошкоджена — це вже надзвичайно складна ситуація. 

5. Психологічний бік: за можливості треба заспокоювати постраждалого, підтримувати його, бо паніка погіршує стан.

6. Не робити речей, у яких ви не впевнені: наприклад, не намагайтеся «виймати» язик чи засунути сторонні предмети в рот; не робіть ніяких  хірургічних маніпуляцій без навичок.

Навчання цивільних

Аптечка нового часу

— Як діяти, якщо людина непритомна, але дихає — які кроки допоможуть зберегти їй життя?

— Перше — покликати на допомогу і викликати швидку.

Друге — перевернути людину на бік, щоб забезпечити прохідність дихальних шляхів.

Третє — відсунути підборіддя від грудної клітки, щоб дихальні шляхи залишалися відкритими. Людина має лежати боком, голова трохи закинута назад.

Постійно контролювати стан людини. Якщо він змінюється — одразу повідомити диспетчера швидкої, це може бути критично важливо.

Бризкати водою, обмахувати, давати щось нюхати — це ритуали, які не допомагають. 

— Як швидко вирішити, кого рятувати спершу, якщо поранених декілька?

— Це дуже складно. Існує поняття сортування поранених — цьому вчать професіоналів. Для цивільної ж людини правила такі:

  • Надавайте допомогу тим, хто ближче — якщо їхній стан приблизно однаковий. 
  • Починайте з тих, у кого є явні загрози для життя: масивна кровотеча, великий крововилив, відсутність дихання тощо. І ще важливий момент: 
Часто люди допомагають тим, хто голосніше кричить, але це оманливий індикатор

Найсерйозніші поранення (масивні  кровотечі, тяжкі черепно-мозкові травми) можуть робити постраждалого слабким і мовчазним — він може не подати голосу. Тому не покладайтесь тільки на крик — дивіться на ознаки кровотечі, свідомість, дихання. 

— Що має бути в аптечці вдома і в автівці сучасної людини, чого раніше, до війни, там не було?

Я порадив би, щоб цивільна аптечка включала елементи, які раніше були характерні для військових аптечок. Обов’язково мають бути засоби для зупинки кровотечі

У мінімальному наборі — гемостатичні бинти, бандажі, бинти звичайні й еластичні. Ідеально — наявність турнікетів. Що більше — то краще, але щонайменше один-два. 

Також потрібні: ножиці (щоб розрізати одяг чи бинти), одноразові рукавички, маркер (щоб позначати час накладення турнікета або записувати важливу інформацію), термоковдра.

Якщо говоримо про автомобільну аптечку — додатково бажано мати:

  • засоби для іммобілізації переломів (шини), можливо — мʼякі ноші;
  • жилети світловідбиваючі (бажано декілька);
  • кілька джерел освітлення — ліхтарики або хімічне світло;
  • вогнегасник(и) — при цьому маленький аерозольний балончик часто недостатній; бажано мати більш потужний вогнегасник. Не купуйте вогнегасники щоб зекономити гроші і місце. Придбайте щонайменше 3-кілограмовий або декілька 1-2 кілограмових.

«Навчіться говорити з потерпілим — це теж рятує»

— Як заспокоювати людину, якій надаєш допомогу, щоб вона не заважала працювати й не панікувала?

— Це окрема навичка, якій треба вчитися. Один з практичних підходів — використати методи, які застосовують при гострій стресовій реакції. Коротко — працюємо дуже простими, чіткими фразами, щоб переключити увагу мозку й викликати конкретну реакцію.

Кроки, які допомагають:

1. Зверніться до людини по імені або позивному (наприклад: «Іване», «Ольго»).

2. Коротко опишіть, що сталося: «Ми тут, сталася така-то ситуація».

3. Поставте просте, контрольне питання: «Ти мене розумієш?» або «Як тебе звати?» — щоб отримати реакцію.

4. Дайте людині просте завдання — щось виконати руками: «Тримай ліхтарик», «Принеси драбину», «Поклич, будь ласка, Петю». Це мобілізує тіло і відволікає від паніки, плюс віддаляє людину від безпосередньої зони, де вона може заважати.

5. Якщо є можливість, делегуйте заспокійливу роль спокійній людині або іншому рятувальнику — краще, коли хтось один постійно супроводжує постраждалого, контролює його стан і за потреби допомагає.

Робіть це коректно й поважно — не грубіть і не «відштовхуйте» людину, бо це може викликати агресію або посилити стрес.

Сава Чуйков під час навчання такмеду

— З вашої практики — були випадки, коли базові навички домедичної допомоги реально врятували життя?

— Так. Нещодавно була ситуація в метро: жінка почала задихатися через сторонній предмет у горлі. Моя учениця підбігла й видалила шматок їжі — людина змогла дихати. Є багато випадків з військовими, коли прості навички — контроль кровотечі, накладання турнікетів — рятували. 

Якщо ви вмієте одягнути шкарпетку, то, найвірогідніше, зможете опанувати ці навички. 

Уроки війни для світу 

— Правила домедичної допомоги, яких ви навчаєте — це протоколи, написані американцями?

— Вже не зовсім. Сьогодні протоколи оновлюються, адаптуються і враховують практику й досвід різних країн. Українські реалії внесли свої корективи. Українці додають практичні напрацювання з бойового досвіду та цивільної медицини до загальносвітових рекомендацій. Одна з найважливіших — ми підняли важливість питання переливання крові на якомога ранніх етапах.

Українці показали, що не тільки медики, а й бійці повинні бути навчені переміщенню постраждалих, накладенню турнікетів і конверсіям

Ще один важливий момент — увага до черепно‑мозкових травм (ЧМТ). Ніхто в Європі чи США не мав стільки поранених з ЧМТ, як українці. Це підтвердило необхідність окремої уваги до контузій і важких ЧМТ та раннього застосування кисню для таких поранених.

Українці також розробили й популяризували деякі ефективні засоби, наприклад вузловий турнікет «Шлях», турнікет «СІЧ», які визнані дуже дієвими, і на це вже звертають увагу комітети, що пишуть рекомендації. Це важливий внесок у світову практику.

Турнікет «СІЧ»

— Які головні уроки української тактичної медицини можуть бути корисними, зокрема, в Польщі?

— Уроків багато, і вони корисні для будь‑якої країни, яка опиниться в умовах війни. Ось головні з них:

1. Евакуація «за годину» — міф у реальних бойових умовах.

Система НАТО спирається на швидку евакуацію — гелікоптерами, літаками або мобільним транспортом. В реальності евакуація може займати не одну годину, а кілька годин, днів або навіть тижнів. Це треба враховувати у плануванні.

2. Критична нестача медичного персоналу — треба перекваліфіковувати цивільних. Потрібно готувати «молодший медичний персонал» — людей без профільної медичної освіти, які можуть виконувати роль санітарів, медсестер‑помічників тощо. Професійних медиків буде замало.

3. Навчання має бути максимально спрощеним і прискореним.

Умови диктують: якщо інші готують медиків місяцями чи роками, нам часто доводиться робити це за дні чи тижні. Матеріал потрібно стискати до найважливішого — практичні алгоритми, прості дії, багато практики.

4. Транспорт буде часто недоступний — багато евакуацій буде «на ногах», власними силами. Потрібна підготовка до носіння і базової евакуації без спецтранспорту.

5. Дрони й наземні роботизовані комплекси — ключ до доставки й евакуації.

Так, дрони вже доставляють медичні матеріали: кров, ноші, засоби для догляду за пораненими.

6. Гнучкість евакуаційного транспорту — мультифункціональність.

Часто транспорт везе в боєприпаси, і бійців, і поранених. Тому техніка має бути адаптована: місця для поранених, маскування, бронювання, системи РЕБ, під прикриттям дронів тощо.

7. Маскування й розподіл медичних потужностей.

Не можна концентрувати великий госпіталь або багато медперсоналу в одному місці. Пункти повинні бути заховані під землею, в бліндажах чи підвалах — відкриті, явні медичні об’єкти майже одразу піддаються атаці.

8. Маскування медичного транспорту — стандарти часто не працюють. Женевська конвенція забороняє атаки по медичному транспорту, але на практиці це не стримує противника. Треба бронювати й маскувати транспорт.

У війні традиційні правила роботи екстрених служб часто не спрацьовують. Чимало стандартів НАТО можуть не відповідати реаліям сучасної повномасштабної війни.

Сава Чуйков під час тренінгу для військовослужбовців

— Як розмовляти з дітьми про домедичну допомогу і чому їх слід навчити?

— Я не педагог, але маю досвід навчання дітей. На курси брали дітей від 12 років. Вони здатні розуміти складні речі й навчатися швидше, ніж дорослі від них очікують. Я б навчав їх надавати допомогу майже так само, як дорослих, з фільтрацією контенту: не показуючи важких травм чи ампутацій, коректно підбирати слова. Сучасні діти вже багато бачили й чули, вони грають у відеоігри-стрілялки, дивляться новини, і тому можуть сприймати базові знання з домедичної допомоги. 

— Що той, хто пройшов навчання, має запам’ятати назавжди? 

— Головне — особиста безпека завжди на першому місці. Не намагайтеся врятувати когось, якщо ризикуєте самі: не лізьте у палаючий будинок, не біжіть під обстріл, не рятуйте тварину, якщо це небезпечно.

Засоби надання допомоги повинні завжди бути під рукою. Навіть якщо здається, що «мене це не торкнеться». Всі люди, які загинули, не планували цього. Водії не виїжджають, думаючи, що «сьогодні станеться аварія»

Тому аптечка та якісні засоби надання допомоги мають бути завжди з вами, так само як вогнегасник у квартирі. 

Частково мотивацією людей до навчання є страх. Коли прилітають ракети, вони задумуються: «Я можу померти» або «Хтось поруч може загинути». У цей момент люди активізуються — дзвонять, пишуть, цікавляться тренінгами. Разом з тим останнім часом попит сильно впав. Люди звикли до постійних обстрілів. Новини про поранених або загиблих вже не так сильно впливають на населення. Страх не спрацьовує, як раніше. 

Ще один момент: багато людей після одного тренінгу думають, що «вже все освоєно» і більше не потребують повторного навчання. Це хибне уявлення — навички швидко забуваються, тому регулярне повторення тренінгів залишається критично важливим. Можна знати все про техніку боксу, але якщо вийти на ринг без практики — отримаєш по обличчю. Так само з домедичною допомогою. Маю великий досвід навчання й бачу: навіть ті, хто був на курсах рік чи два тому, часто плутають найважливіші речі. 

 Фотографії: приватний архів

20
хв

Сава Чуйков: «У реальній війні працюють не всі стандарти НАТО. Ваші дії — чийсь шанс на життя»

Наталія Жуковська
впл вірус папіломи людини hpv

Віруси папіломи людини (ВПЛ) — це група вірусів, які можуть призводити до небезпечних захворювань — від загострених кондилом до раку. Заразитися можна переважно через статеві контакти, захворювання може мати приховану форму, а колись за несприятливих умов раптом проявити себе як серйозна хвороба. 

У Польщі в межах державної програми вакцинації проти ВПЛ безкоштовно доступні дві вакцини: двовалентна Cervarix та дев'ятивалентна Gardasil 9. Вакцинація проводиться у два етапи з інтервалом між дозами в 6-12 місяців. Безкоштовно щеплення доступне дітям від 9 до 14 років включно. Якщо першу дозу вакцини підліток отримав до 14 років, то друга доза також є безоплатною. Українськи діти зі статусом UKR теж можуть скористатися безкоштовною вакцинацією.

Як записати дитину на щеплення від ВПЛ/HPV?

•  Це можна зробити в будь-якій поліклініці або лікарні Podstawowej Opieki Zdrowotnej (POZ) через вашого сімейного терапевта;

• Записатися онлайн через ваш аккаунт пацієнта;

• Записатися через аплікацію mojeIKP.

Чому важливо вакцинувати дітей якомога раніше? 

Лікар-гінеколог Катерина Сокол стверджує, що найбільш ефективною вакцинація є до початку статевого життя, оскільки цей вірус виникає невдовзі саме після його початку. 

«Одним і тим самим типом ВПЛ можна інфікуватися декілька разів протягом життя, — каже лікарка. — Тому вакцинація показана навіть жінкам, в яких вже діагностовано ВПЛ та які лікуються від передракових уражень шийки матки. Вакцинація у такому випадку знизить ризик рецидиву. А ось якщо людина ще не розпочала статеве життя, то для неї вакцинація буде найефективнішою».

Чи обов’язково вакцинувати хлопчиків?

Хоча чоловіки і не хворіють на рак шийки матки, але вони є активними носіями вірусу. Тому їм теж показана вакцинація, щоб запобігти розповсюдженню вірусу. Злоякісні пухлини та захворювання, пов'язані з інфекцією ВПЛ у чоловіків, включають рак статевого члена, анального отвору, плоскоклітинний рак ротової порожнини, глотки, гортані, мигдаликів та навколоносових пазух, а також генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи). Всьому цьому можна запобігти завдяки вакцинації. 

Скільки коштує вакцинація від ВПЛ у Варшаві для дорослих і підлітків 15+? 

У приватних клініках одна доза вакцини Gardasil 9 коштує близько 760 злотих (включно з консультацією лікаря). У деяких регіонах Польщі (треба запитувати, чи стосується це вашої поліклініки) безкоштовні щеплення доступні також для осіб 15-25 років в межах програм, що фінансуються місцевими органами влади.

Для тих, хто старший 15 років, потрібно вже 3 дози вакцини: другу вколюють через 2 місяці після першої, а третю — через 6 місяців після неї.

Згідно дослідженням, захист триває понад 10 років. Спеціальна підготовка перед щепленням не потрібна. Після можуть виникнути побічні ефекти: біль у місці ін'єкції, почервоніння, набряк, головний біль, підвищення температури, втома, нудота та навіть запаморочення. Симптоми здебільшого легкі й швидко минають.

20
хв

Вакцинація дітей від вірусу папіломи людини в Польщі — безкоштовна. Як зробити щеплення?

Юлія Ладнова

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Параліч вступної кампанії для іноземців у Польщі: що робити тим, хто не встигає отримати мовний сертифікат?

Ексклюзив
20
хв

«Хочу, щоб моя дитина навчалась у Польщі»: досвід українців, як вступити у польські вузи

Ексклюзив
20
хв

Як українцям вступити до університетів Польщі: алгоритм дій і список документів

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress