Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Створюючи підстави
Першою критичні стріли по Залужному почала випускати народна депутатка від «Слуги народу», членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла. Її пости у мережі Facebook сьогодні виглядають зразковою кампанією з дискредитації популярного воєначальника. До речі, настільки популярного, що рейтинг Залужного сьогодні вищий за рейтинг Зеленського, і цей факт вочевидь не до вподоби українському президенту. Випади Безуглої не залишилися непоміченими українським суспільством, в якому заговорили про прагнення Зеленського позбавитися Залужного.
Цікаво, що конфліктна ситуація розгорталася на тлі обговорення нового законопроєкту про мобілізацію. Зміна алгоритму поповнення Збройних Сил виглядає конче необхідною для України, однак документ досі не ухвалено. Володимир Зеленський (законодавство визначає, що саме президент своїм указом оголошує мобілізацію) перекладає відповідальність на військових. Залужний разом з начальником Генерального штабу ЗСУ Сергієм Шапталою на грудневому брифінгу продемонстрував, що не виставляє якихось цифр, а готовий воювати з тими, хто перебуває у лавах ЗСУ. Брифінгу військових передувала заява Володимира Зеленського під час прес-конференції: президент запевнив, що не підпише закон, який передбачатиме мобілізацію жінок, та переклав на військових відповідальність за прагнення мобілізувати 450-500 тисяч чоловіків до лав Сил оборони України. Показово, що тезу про мобілізацію жінок просувала вже згадана Мар’яна Безугла. А ще — кремлівська пропаганда.
Конфліктну ситуацію можна було залишити ще у 2023 році, якби Зеленський та Залужний разом вийшли до преси та запевнили, що будуть взаємодіяти до перемоги над Росією. Такий формат дозволив би не лише уникнути політичних спекуляцій, але й дати імпульс мобілізаційним процесам. Однак замість цього у приміщенні, де мав працювати Залужний з помічниками, знайшли «жучка». Безсумнівно, це лише додало напруження двостороннім відносинам.
Є ще один важливий момент: українське законодавство дозволяє президенту звільнити головнокомандувача Збройних Сил за поданням міністра оборони. Джерела у Міністерстві оборони України стверджують, що це подання існує. Поведінка міністра оборони Рустема Умєрова дозволяє припустити цей факт, адже він сприймається як зручний для Володимира Зеленського чиновник.
Прохання без задоволення
Події минулого тижня доводиться реконструювати за повідомленнями інсайдерів та публікаціями західних медіа, для яких конфлікт Зеленського з Залужним швидко став топ-темою. Окремо хочу згадати неприховану радість з приводу можливого звільнення Залужного, яка звучала з Росії. Там добре усвідомлюють, що подібний конфлікт може негативно вплинути на обороноздатність України.
29 січня відбулася зустріч Володимира Зеленського з Валерієм Залужним, під час якої президент запропонував головнокомандувачу ЗСУ написати заяву про звільнення за власним бажанням, на що той відповів відмовою. Факт пропозиції швидко став широко відомим, інформація почала поширюватися у суспільстві, яке відреагувало доволі бурхливо. Звісно — у соціальних мережах, бо масові зібрання під час воєнного стану заборонені. Релевантні соціологічні дані можуть з’явитися хіба що цього тижня, проте всеохоплюючого захвату перспективою відставки Залужного серед українців точно немає.
Дозволю собі важливе пояснення: Залужний, безумовно, не належить до категорії незамінних, проте його важко звинуватити в розбудові персонального образу. Його появи в медіа були та залишаються поодинокими, чого не скажеш, наприклад, про інформаційну активність начальника ГУР Кирила Буданова. Залужний доволі скупий на обіцянки, однак під загрозою відставки вийшов зі статтею на сайті CNN.com, що можна оцінити як наявність комунікаційної команди та значних симпатій за океаном. У статті Залужний розмірковує про перспективи продовження війни, визначаючи пріоритети розвитку Збройних Сил.
Його нечисленним публікаціям — восени 2022 року це була спільна з генералом Михайлом Забродським стаття на сайті інформаційного агентства «Укрінформ», восени 2023 року — здвоєна публікація в The Economist — притаманні реалістичні оцінки та відсутність бажання уникнути відповідальності. Можливо, тому одна з головних претензій до Залужного — захист дисертації на закритій раді (її тема та зміст становлять державну таємницю — Ред.). Проте у Залужного не одна вища освіта, і геть штучним науковцем він не виглядає.
Валерія Залужного можна віднести до категорії генералів, які отримали бойовий досвід під час російсько-української війни. Для них вона точно розпочалася десять років тому, і цей час вони не згаяли даремно, про що свідчить тривалість та запеклість протистояння з Росією, яке спостерігається сьогодні. Популярність Залужного в українському суспільстві не є штучною, вона стала відображенням віри українців у спроможність Збройних Сил дати відсіч агресору.
Так само варто звернути увагу, що страх команди Зеленського перед можливою участю Залужного у виборах є ірраціональним, адже у випадку добровільної відставки воєначальник, якого між іншим називають «Залізний Генерал», може швидко втратити свою популярність.
Тактика проти стратегії
Станом на ранок 5 лютого статус-кво у військово-політичному керівництві України зберігається. Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд побувала в Києві, де зустрілася з тими, хто міг розповісти з перших уст про цю кризу, після чого з Вашингтону пролунали слова Джейка Саллівана щодо «суверенного права української влади» змінювати керівників Збройних Сил. Втім навряд чи радник президента США з питань національної безпеки може висловити позицію всього заокеанського істеблішменту з цього питання.
Володимир Зеленський в інтерв’ю італійському телеканалу Rai1, яке транслювалося ввечері 4 лютого, підтвердив, що розмірковує над відставкою Залужного. Інтерв’ю передувало засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке обійшлося без гучних кадрових рішень. В італійському ефіріі Президент України висловився абстрактно, що зацікавлений у масштабних перетвореннях, які можуть торкнутися (вірогідно) уряду та силових структур. Уявити собі відставки топ-менеджерів Офісу президента більшість аналітиків відмовляються. Сам Зеленський побував у розташуваннях українських військових у Запорізькій області, наче демонструючи готовність виконувати функції Верховного Головнокомандувача в польових умовах.
Проте стає очевидною можлива дата відставки Валерія Залужного. У випадку втрати ЗСУ Авдіївки, запеклі бої за яку тривали роками, це може стати формальним приводом для його звільнення. Якщо це зійдеться з розглядом у Верховній Раді законопроєкту про мобілізацію, інформаційний удар по Залужному буде потужним. Проте пауза у його військовій кар’єрі може означати імпульс розвитку політичного впливу.
Євген Магда — український політолог, історик, журналіст, директор Інституту світової політики. Автор книг «Гібридна війна. Вижити і перемогти» та «Гібридна агресія Росії: уроки для Європи». Увійшов до десятки кращих політичних експертів й аналітиків України в рейтингу видання «Коментарі» 2020 року. Син, брат, чоловік, батько. Тримає руку на пульсі подій в Україні та її сусідів понад 20 років.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
.avif)
.avif)
.avif)
.avif)
