Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Путін, який сам сумнівно намалював собі перемогу на останніх виборах у Росії, постійно переймається владою в Україні. Йому не подобався президент Петро Порошенко, який здобув перемогу на вільних і демократичних виборах 2014 року. Його так само не задовольняв Володимир Зеленський, який чесно переміг на виборах 2019 року.
Коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, Кремль сподівався, що до середини березня 2022 року Лівобережжя України буде під повним контролем РФ. Саме тому у Мінську вже сидів напоготові Віктор Янукович, якого за початковим планом РФ планувала оголосити єдиним легітимним керівником України.
Звісно, мова йшла про номінальну фігуру, яка би повністю виконувала волю Москви
У момент, коли точились бої за Київ, Янукович робив звернення до українців з проханням «зупинити кровопролиття» та сісти за стіл перемовин. Мова йшла про Стамбул, де заздалегідь написаний сценарій передбачав визнання анексії Криму, так звану незалежність східних регіонів України, обмеження чисельності українського війська, двомовність, заборону на вступ до НАТО та безстроковий нейтралітет. Серед іншого були спроби примусити Україну до денацифікації та запровадити культ Великої вітчизняної війни — привіт пілотки і георгіївські стрічки із недалекого минулого. Однак найважливіше, що Росія привезла би список законів, які Україна має змінити. Починаючи з Конституції.
Однак нічого не вийшло. По-перше, Володимир Зеленський вирішив не гратися у сумнівні ігри.
По-друге, українське суспільство, зайняте обороною Києва та Одеси могло би не сприйняти такий варіант — і полетіли би голови топочільників
Ще задовго до п'ятирічного ювілею президентства Зеленського Росія почала вкидати через Telegram та TikTok наративи про те, що український президент зранку 21 травня буде простроченим. І що незле би було вийти на Майдан і влаштувати акцію протесту. І що кожен поважаючий патріот має піти і кинути димову шашку в бік Банкової.
Насправді прийшло те саме 20 травня — українці зафіксували для себе завершення першого строку президентства Зеленського. Зрозуміли для себе, що далі він працює в борг
Однак є важливий консенсус — у цю тяжку війну країна увійшла з цим президентом, з ним і вийде. Вся активна частина українського суспільства бажає Зеленському піти на пенсію, коли це стане можливим — і ніколи не повертатись у політику. Однак зараз важливо зберегти державність. А потім підемо на виборчі дільниці — у фойє шкіл та лікарень, які вціліють після ракетних ударів.
Путін намагається зірвати мирний саміт у Швейцарії, де західна спільнота поміркує про варіанти завершення війни. Ціль очільника Кремля — посіяти сумніви, чи можна мати справу з Зеленським, наскільки він повноважний підписувати якісь мирні угоди. І, врешті, закласти важливу бомбу на майбутнє — зробити так, аби Росія завше мала змогу повернутися до так званого СВО проти України. Мовляв, навіщо визнавати той мир, якщо підписував його президент з простроченим терміном повноважень. Давайте ще повоюємо, бо ж треба побільше областей України записати собі в російську конституцію.
Тому цілком логічною є підозри про те, що на вістрі дискусій про 20 травня Віктор Янукович знову був у Мінську. Його літак був помічений у Гомелі, де Путін мав зустріч із Лукашенком. Може бути так, що згодом очільник Кремля вимагатиме, аби мирний договір з боку України підписував не «нелегітимний» Зеленський, а легітимний і ніяк не прострочений Янукович.
Задля того, аби пожвавити роботу російської пропаганди в цьому ключі, Путін вирішив зайнятись коментуванням української Конституції. Диктатор натякнув про статтю 111 Основного закону, заявивши, що, згідно з нею, після завершення повноважень президента України вони начебто переходять до спікера Верховної Ради: «Тому, за попередньою оцінкою, єдиною легітимною владою [в Україні] є парламент і спікер [Верховної] Ради».
Утім передання повноважень президента спікеру передбачає не 111, а 112 стаття Основного закону. І лише у кількох виняткових історіях — якщо раптом президент буде хворий, піде у відставку або помре.
Зеленський живий, здоровий і заяву про «я устал, я ухожу» не писав, тому може виконувати свої обов'язки до обрання нового президента на перших післявоєнних виборах
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук від ідеї підсидіти Зеленського і попідписувати щось із Путіним заздалегідь відмовився. І тут варто довіряти його коментарю, бо він є доктором юридичних наук.
Путін спеціально влаштовує кач, бо не полишає мрію про проросійський проросійський переворот, який у Telegram люблять уперто називати «Майдан-3». Також це спроби пограти м'язами напередодні серії виборів до Європарламенту та національних парламентів низки ключових західних партнерів. А ще Путін свідомо закидає вудку про «нелегітимного» Зеленського, аби не припиняти війну в Україні, коли уже Захід серйозно притисне. І навіть, якщо буде щось підписано, — знайти спосіб обстрілювати українські міста далі.
Також — це намагання попсувати нерви Зеленському напередодні саміту в Швейцарії, на який український президент покладає великі надії
Путін у Мінську так і сказав, що це його пряма ціль: «А з ким вести переговори? Ми усвідомлюємо, що легітимність діючого глави держави закінчилася. Думаю, що одна із цілей конференції у Швейцарії у тому, щоб західна спільнота підтвердила легітимність діючого глави держави чи вже не діючого».
Кожен активний український журналіст, активіст, волонтер та військовий може назвати низку мінусів президента Зеленського. Але всі ухвалили для себе спільне рішення потерпіти його, поки будуть можливі вільні та демократичні вибори.
І головне — безпечні вибори, коли тебе точно не розірве біля урни російська ракета
Окремі західні політики не раз запитували Зеленського, чи розглядає він для себе вибори в умовах війни. На щастя, в українського президента є розуміння, що «вибори» в умовах військового часу урівняли би його з Путіним. І питань до його легітимності було би більше. Бо українці ходять на вибори не з-під палки, а як вільні люди. І цим ми точно відмінні від Росії.
Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»
Українська журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант. Працювала парламентським оглядачем більше 10 років. Співпрацює з виданнями «Цензор.нет» та «Еспресо». Є авторкою популярних YouTube-каналів «Цензор.нет» та «Шоубісики». Спеціалізується на темі політики, економіки та медіатехнологій.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
